Ангкор-Тхом

Ангкор-Тхом — стародавнє місто, яке посідає друге місце за популярністю в храмовому комплексі Ангкор, поступаючись лише Ангкор Вату. Його слава багато в чому пов'язана з чудовим храмом Байон, відомим своїми велич­ними висіченими ликами. Назва міста означає «велике місто» мовою кхмерів і цілком виправдана — це був один із найбільших міст свого часу з населенням близько мільйона жителів.

Історія

Ангкор-Тхом був побудований наприкінці XII — на початку XIII сторіччя за правління короля Джаявармана VII (1181–1220 рр.). Місто стало столицею Кхмерської імперії аж до XV століття. Його створення було необхідністю після руйнівного нападу чамів у 1177 році, коли колишня столиця Яшодхарапура була практично повністю знищена. Вирішивши не відбудовувати старе місто, король наказав збудувати нову столицю неподалік від руїн.

На території Ангкор-Тхома не всі храми збудував Джаяварман VII. Деякі святині, як Пімеанакас і Бапуон, були залишеними від попередніх правителів. Джаяварман VII вважається одним із найшанованіших королів Кхмерської імперії — він привніс в державу махаяна-буддизм, змінюючи релігійні вірування свого народу. Образ Будди став головним символом поклоніння в новій столиці.

Місто було геніально організоване: осьові дороги ділили його на чотири рівні частини, кожна з яких мала своє призначення. На північному заході розташовувався Королевський палац, на північному сході проживали королева, родина та духовенство, південно-західна частина була відведена під парк, а південно-східна вмішувала ринки та адміністративні будівлі. Прості люди селилися за межами міських стін.

Архітектура

Ангкор-Тхом займає площу 900 гектарів і має форму ідеального квадрата. Місто було оточене масивною кам'яною стіною довжиною 12 кілометрів, висотою 8 метрів, з дозорною доріжкою на вершині. Перед стіною пролягав глибокий рів шириною 100 метрів та глибиною 6 метрів, заповнений водою, який служив додатковим захистом від нападів.

Вхід до міста здійснювався через п'ять грандіозних воріт: по одній з півночі, півдня та заходу, та дві зі сходу — звичайні східні ворота та визначні Ворота Перемоги. Ворота Перемоги були спрямовані на Королевський палац і служили святою дорогою для цареміських процесій перемоги. Висота воріт сягала 22–23 метрів, ширина проїжджої частини — 3,5 метра. Кожні ворота увінчані чотирма вежами, на яких висічені лики бодхисатви Авалокітешвари — того самого божества, з яким ототожнювали короля Джаявармана VII.

Кожні ворота прикрашені з обох боків скульптурою триголового слона з хоботами, що служать колонами. Перед входом розташовані фігури богів і демонів — по 54 з кожного боку. Вони тримають багатоголову змію нагу, яка уособлює міст між небом і землею. Боги тримають змію за голову, демони — за хвіст, і це розташування символізує космічну рівновагу світу.

Що подивитися

Ангкор-Тхом містить численні архітектурні шедеври, які варто побачити:

• Байон — храм із видатними висіченими ликами
• Бапуон — величний храм-гора попередніх династій
• Пімеанакас — трирівневий храм-палац
• Королевський палац та Тераса Слонів
• Тераса Прокаженого Короля — священна платформа зі складними рельєфами
• Прасат Суор Прат — дванадцять однакових башт біля дороги
• Північний і Південний Клеанг — сховища зерна королювання

Більшість туристів починають огляд міста з південних воріт, які найкраще збережені й відреставровані. Рекомендований маршрут пролягає через Байон, Бапуон, Терасу Слонів, Королевський палац, Пімеанакас, Терасу Прокаженого Короля та завершується у Воротах Перемоги. Найменш відвідуваними є західні та східні ворота, скульптури яких менше збережені, однак вони пропонують більш спокійну атмосферу для дослідження.

Легенди та міфи

Символізм Ангкор-Тхома глибоко пов'язаний із легендою про пахтання Молочного Океану — однією з найважливіших індуїстських легенд. У давні часи асури і девата вирішили добути еліксир безсмертя амриту, пахтаючи Молочний Океан. Вони використали як важіль золоту гору Мандара і як мотузку могутнього царя змій Васуки. Щоб гора не затонула, бог Вішну втілився у вигляді гігантської черепахи Курми, утримуючи гору на своїй спині.

Під час пахтання з морських глибин з'явилася смертельна отрута, яка загрожувала знищити все живе. Боги звернулися на допомогу до Шиви, який випив цю отруту, через що його горло стало синім. Залишена вода змішалась з травами, і з Молочного Океану вийшло чотирнадцять скарбів: білий слон Айравата, крилатий кінь Учайшравас, прекрасна богиня Лакшмі та інші божественні дари. Цей сюжет зображений на барельєфах храму Ангкор Ват та символізує творення світу, яке уособлює центральний храм Байон у центрі міста.

Цікаві факти

Ангкор-Тхом був одним із найбільших міст світу свого часу — його населення становило близько мільйона жителів. Для порівняння, Лондон у той же період мав населення лише 50 тисяч людей. Усі житлові будинки, Королевський палац та більшість будівель були зведені з дерева, через що від них не залишилося слідів. Від палацу збереглася лише кам'яна основа поблизу Терасі Слонів.

Ворота Перемоги мали особливе значення у військовому та релігійному житті міста. Армія короля вирушала на битву саме через ці ворота, чим гарантувала собі божественне благословення на перемогу. Якщо воїни перемагали, вони повертались через Ворота Перемоги, а у разі поразки проходили через інші східні ворота. Похоронні процесії також пролягали через східні ворота.

Як дістатися

Ангкор-Тхом розташований у складі великого храмового комплексу Ангкор, неподалік від міста Сієм-Ріп. До комплексу найлегше дістатися з Сієм-Ріпу, який є основною туристичною базою регіону. Відстань становить близько 15 кілометрів на північний схід.

Дістатися до Ангкор-Тхома можна кількома способами: туристичні тури від готелів Сієм-Ріпу (найзручніший варіант), оренда мотоцикла або велосипеда, або приватний таксі. Більшість туристів обирають організовані тури, які включають транспортування, гід та вхідні квитки до комплексу.

У межах самого Ангкор-Тхома рекомендується пересуватися на велосипеді або мотобайку, оскільки відстані між основними святинями досить значні. Ходіння пішки вимагатиме багато часу та фізичних зусиль у спеку.

Інформація для відвідувача

• Вхідний квиток: квиток до комплексу Ангкор (один день — 37 дол. США)
• Години роботи: 5:00–18:00 щодня
• Час огляду: рекомендується виділити півдня (4–5 годин) для якісного огляду основних святинь
• Контроль при вході: здійснюється при вході до Байону та Бапуону, в інші храми контролю немає
• Найкраща пора для відвідування: ранок (5:00–9:00) або вечір (16:00–18:00) для фотографування при м'якому світлі
• Транспорт в межах комплексу: велосипед, мотобайк або оренда машини з водієм
• Одяг: легкий, вільний одяг, капелюх, сонцезахисні окуляри, сонцезахисний крем
• Вода і їжа: приносьте достатньо води, закуски можна придбати у невеликих кіосків біля входу
• Гід: найкращий варіант — нанял місцевого гіда, який розповість про історію та легенди місця
• Поради: відвідайте комплекс за один раз, варто виділити 4–5 годин; носіть зручне взуття для прогулянок по кам'яних сходах