Площа Дурбар в Бхактапурі

Площа Дурбар в Бхактапурі — одна з найвеличніших пам'яток архітектури Непалу. Хоча вона менша від аналогічної площі в Катманду, їй вдалося зберегти особливу чарівність завдяки гармонійному поєднанню буддійських пагод та індуїстських храмів. Більшість споруд датуються XV–XVII століттями, коли площа стала резиденцією королів династії Малла. Катастрофічний землетрус 1934 року знищив багато шедеврів, проте успішна реставрація в 1970-х роках відновила славу цього священного місця. У 1979 році Дурбар Сквер включили до списку Всесвітної спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Площа Дурбар в Бхактапурі розвивалася протягом кількох століть як королівський і релігійний центр. За наказом короля Якша Маллена у 1428–1482 роках заклали основу Королівського палацу, який згодом розбудовували його наступники, особливо король Бхупатіндра Малла. Площа процвітала як місце, де зосереджувалося мистецтво, архітектура і релігійне життя міста.

Землетрус 1934 року завдав страшних руйнувань: зруйновано більшість із дев'яноста дев'яти дворів палацу, багато храмів і скульптур перетворилися на купи обломків. Сьогодні лише голі цоколі нагадують про колишні монументи. Проте завдяки німецькому благодійному фонду, який фінансував реставраційні роботи в 1970-х роках, площа майже повністю відновила свій первозданний вигляд.

Архітектура

Площа Дурбар демонструє вершини неварської архітектури з її характерною багаторівневістю, витонченим дерев'яним різьбленням та скульптурами. Храми побудовані в різних стилях — від шикхари до китайської багатоярусної пагоди. Дерев'яні скульптури зустрічаються скрізь: на стійках, рамах дверей і вікон, водостічних трубах і балконах, створюючи єдиний гармонійний архітектурний ансамбль.

Золоті ворота (Сун Дхока) — справжній шедевр архітектури, один із найпрекраснішим творів долини Катманду. В центрі золотої арки розміщена позолочена фігура десятирукої богині Таледжу. Ворота ведуть до Палацу П'ятдесяти п'яти вікон, побудованого könig Бхупатіндра Маллою у XVII столітті. Легендарний балкон верхнього поверху з 55 вікнами — це неперевершений зразок мистецтва різьблення по дереву.

Що подивитися

Західна частина Дурбар сквер сконцентрована навколо Палацу 55 вікон. Там розташовується група із чотирьох храмів — Чар Дхам (названих подібно чотирьом гімалайським святиням): храм Рамешвара, присвячений Шиві; храм Бхадра, присвячений Нараяне (втіленню Вішну); великий храм Крішни (Джагхарнатх); і храм Шиви в стилі шикхара, побудований 1674 року.

Храм Ватсала Дурга (1672) — кам'яна споруда, прикрашена тонким дерев'яним різьбленням, розташована біля статуї короля Бхупатіндра Маллі. Перед ним височить дзвін Таледжу (1737) — величезний дзвін, присвячений богині Таледжу. Неподалік знаходиться Чьясілін мандап — восьмикутний храм, який був одним із найпрекраснішим будівель на площі до землетрусу 1934 року і був заново відбудований у 1990 році з використанням оригінальних компонентів.

Храм Пашупатинатх (1475) — точна копія знаменитого храму в Катманду, побудована за наказом короля Якша Маллі. За переказами, сам Шива наказав королю у сні звести цей храм. Це найстаріша споруда на площі, хоча землетрус 1934 року частково її пошкодив.

Храм Сіддхи Лакшмі (XVII ст.) — також відомий як Лохан Дега або Кам'яний храм. На сходах розміщені скульптури чоловіка й жінки з дітьми, конями, носорогами, верблюдами та містичними істотами кімпурушами.

Храм Фасідега — великий білий храм, присвячений Шиві, розташований у центральній частині площі на шестирівневій платформі, з якої відкривається чудовий вид на всю долину.

Храм Шива Парваті — маленький, але знаменитий храм, розташований на 70 метрів від західного входу на площу. Він славиться витонченим різьбленням з еротичними сценами.

Нага Покхара — королівський водний резервуар XVII століття, розташований у північно-східній частині палацу. По периметру його оточують кам'яні нагі (змії), а в центрі височить колона з головою нага. Вода надходить через водостічну трубу у формі міфічного морського чудовиська макари.

Тадхучен Бахал (1491) — відреставрований монастир, де зародився культ поклоніння богині Кумарі. У внутрішньому дворику можна побачити незвичайне різьблення, що зображує муки грішників.

Колона короля Бхупатіндра Маллі — найкрасивіша серед подібних колон в долині Катманду. Встановлена в 1699 році, колона увінчана фігурою короля, що молиться в напрямку своїх палацових воріт. Розташована перед брамою Таледжу Чоук.

Статуї Уграчанді та Бхайрави — грізні божества, розміщені на стіні біля Сундарі Чоук. Божества прикрашають гірлянди людських голів, символізуючи їхню грізну природу.

Як дістатися

Бхактапур розташований на схід від Катманду, на відстані близько 15 км. Дорога через старі вулички міста додає шарму подорожі до площі Дурбар, яка знаходиться в історичному центрі міста. Найзручніше дістатися на автобусі з Катманду — поїздка займає близько 45 хвилин. Альтернатива — таксі або приватний автомобіль з водієм, що забезпечує більше гнучкості у часі.

Від автостанції Бхактапура площа Дурбар розташована в центрі міста, куди можна дійти пішки за 10–15 хвилин. Дорога проходить через атмосферні вузькі вулички зі старовинними будинками, крамниками і кафе, що збагачує загальне враження від відвідування міста.

Інформація для відвідувача

• Час роботи: цілий день (краще відвідати рано вранці або в період 16:00–18:00, коли туристів менше)
• Вхідний квиток: 1500 непальських рупій для іноземців; непальські громадяни входять безплатно
• Найкращий час для відвідування: жовтень–листопад та лютий–березень, коли погода сприятлива і видимість чудова
• Фотографування: дозволено вільне фотографування; рекомендуємо мати штатив для кращих знімків архітектури
• Одяг: виявляйте повагу до релігійного місця, одягайтеся скромно; в храмах зніміть взуття
• Гід: локальні гіди доступні на площі; англомовні гіди розповідатимуть про історію та легенди храмів
• Поряд знаходиться: музей Бхактапура, гончарна площа Тхамель, традиційні ресторани з непальською кухнею
• Тривалість відвідування: 2–3 години для ознайомлення; 4–5 годин для детального дослідження і фотографування
• Зручності: громадські туалети, кафе та ресторани поблизу; питної води у кранах краще не пити
• Доступність: площа має нерівну поверхню, деякі сходи крутої; може бути складно для людей з обмеженою мобільністю