Казанський Кремль

Казанський Кремль — одна з найвизначніших пам'яток Росії та символ міста Казані. Ця велична фортеця розташована в самому серці міста і становить унікальне поєднання православної та ісламської культур. Вежі й стіни Кремля стали свідками грандіозних історичних подій — від булгарських князів і воїнів Чингісхана до завоювання Івана Грозного. Сьогодні комплекс працює як музей під відкритим небом, де кожен куточок розповідає свою історію.

Історія

Точної дати побудови Казанського Кремля не називає жоден історик. Дослідники вважають, що комплекс виник між X і XII століттями. Спочатку всі споруди будували з дерева, а сам Кремль складався з кріпосних стін. З кожним роком появлялося все більше будівель, і комплекс поступово перетворився на справжнє місто. Спочатку фортеця служила форпостом булгарських князів, потім ханів Золотої Орди.

Нову сторінку в історії Кремля відкрив XVI століття, коли його завоював Іван Грозний. Російський цар наказав провести грандіозну перебудову: з Пскова приїхали видатні архітектори і майстри. За шість років вони докорінно змінили облик споруди. На території виникли православні храми, дзвіниці й надійні башти. Замість дерев'яних укріплень звели кам'яні стіни. Ця цитадель довгий час слила славою як найнеприступніша фортеця середньовічної Русі.

У XVIII столітті військове значення Кремля зменшилось, адже держава розширила свої кордони. Лише під час повстання Омеляна Пугачова в XVIII столітті його знову використовували як кріпосне спорудження. З кінця XIX століття фортеця почала набувати сучасний архітектурний вигляд. Сьогодні Казанський Кремль є символом толерантності та взаємоуваги між різними релігійними спільнотами.

Архітектура

Основний вхід до Кремля проходить через легендарну Спаську вежу на площі Першого травня. Ця вежа була збудована в XVII столітті як символ величі Русі. Псковські майстри створили традиційну російську дзвіницю з величним орлом на шпилі. Довгий час всередині знаходилась церква, а поруч розташовувалась каплиця. Пізніше споруду перебудували, зробивши наскрізний вхід.

Від Спаської вежі простягається вулиця Шейнкмана — історична вулиця Великої, яка була найголовнішою в Кремлі. Всього на території збереглось вісім веж з тринадцяти початкових. Особливу увагу привертає Тайницька вежа, також збудована в XVII столітті. Вона вирізняється контрастом між масивним нижнім ярусом і мініатюрним верхнім. З гульбища вежі відкривається чудовий вид на місто.

Кам'яні стіни Кремля колись замінили дерев'яні укріплення. Під їхнім надійним захистом розташовуються чисельні будівлі: Спасо-Преображенський монастир, Манеж, Юнкерське училище та інші значущі споруди. За мечеттю Кул-Шаріф знаходиться резиденція Президента Республіки Татарстан — палац, що поєднує риси російського бароко, класицизму й давньоруського зодчества.

Вежа Сююмбике — одна з найбільш фотографованих пам'яток Кремля. Побудована в XVII столітті на фундаменті дозорної вежі, вона набула унікальної особливості: її вершина відхилена від вертикалі майже на два метри. Помилка при будівництві привела до прогресивного крену споруди. Лише в 1990-х роках під час відновлювальних робіт вирішили виправити розрахунки. За легендою, дотик до вежі і загадане тут бажання збувається.

Що подивитися

Мечеть Кул-Шаріф по праву називають перлиною Кремля. Справжня середньовічна мечеть була зруйнована за часів Івана Грозного, але від неї не залишилось навіть зображень. На початку XXI століття вирішили звести нову святиню. При будівництві архітектори взяли за основу «казанську шапку» — корону казанських ханів. Урочисте відкриття мечеті приурочили до 1000-річного ювілею міста в 2005 році.

Сучасна мечеть вражає своєю величчю: вісім мінаретів, прикрашених півмісяцями, височіють над Кремлем. Всередину ведуть двері, прикрашені витонченими візерунками. У мечеті розташовується музей ісламу та стародавнього рукопису, молитовний зал, бібліотека, галерея для жінок та оглядовий майданчик. Споруда служить передусім культурно-просвітницьким центром. Вхід вільний, але на вході потрібно придбати й надіти бахіли. Жінкам необхідно надіти хустку й закрити коліна довгою спідницею.

Внутрішня обробка мечеті захоплює гостей розписами та керамічними панно, виконаними за технік XVI століття. Вікна мечеті — високі й вузькі, оформлені як стрілчасті арки з яскравими вітражами. Перські килими ручної роботи, що встеляють понад 2 тисячі квадратних метрів, додають святині розкоші й виразності.

Благовіщенський собор — ще одна видатна пам'ятка Кремля. За легендою, сам Іван Грозний вбив дерев'яний хрест на місці під будівництво цієї церкви. Вона стала першим православним собором у Середньому Поволжі й залишається діючим храмом до сьогодні. За будівлею розташовується невеликий парк з численними деревами й квітами.

З оглядового майданчика Кремля відкривається панорамний вид на набережну річки Казанки. Звідси добре видно міст через річку та місцевий аквапарк. Особливо приваблива картина розкривається на Свято-Успенський жіночий монастир, золоті куполи якого блищать на сонці.

На території Кремля регулярно працюють музейні комплекси: «Ермітаж-Казань», Музей ісламу, художня галерея Республіки Татарстан, Національний музей та музей городища «Казанський Кремль». Ліворуч від мечеті видно залишки гарматного двору — місця, де колись знаходився збройовий завод. Сьогодні там приймає відвідувачів однойменний музей з цікавими експозиціями.

Легенди та міфи

На вході до Кремля через Спаську вежу гостей привітає статуя Дракона Зілантова. Ця хтива істота вважається символом Казані й защитником міста. Про казанського василіска складено численні легенди: говорять, що чудовисько живе на дні озера та на пагоріллі біля гирла річки, іноді з'є в навколишніх лісах.

Популярна серед туристів легенда про вежу Сююмбике. За переказами, вежа названа на честь татарської царівни, яка кинулась з вершини, не зажіливши російського царя. Дотик до цієї упокривої вежі та загадане бажання, за легендою, обов'язково збуватиметься.

Цікаві факти

Вхід на територію Казанського Кремля безплатний для всіх відвідувачів. Однак деякі музеї й храми всередині вимагають сплати входу. Екскурсія по основних пам'ятках займає близько 1,5 години. Проте якщо ви хочете детально вивчити всі музеї, храми і архітектурні споруди, вам знадобиться 5-7 годин, тому багато туристів розбивають відвідування на кілька днів.

Кремль добре відвідувати як в будні дні, коли людей небагато й атмосфера більш спокійна, так і в свята, коли комплекс наповнюється святковою енергією. Щорічно на початку літа під стінами Кремля організовується Міжнародний фестиваль живої музики з участю знаменитих російських та зарубіжних музикантів. У вересні всередину проводиться фестиваль сучасної культури з виставками, концертами й театральними виставами.

Як дістатися

Казанський Кремль розташований в центрі міста, тому знайти його дуже просто. Можна доїхати на громадському транспорті до зупинок біля «Палацу спорту», «Центрального стадіону» чи «ЦУМ». Альтернативний варіант — скористатися метрополітеном: станція метро «Кремльовська» знаходиться поблизу. Прихильники пішком прогулянок можуть прогулятися вулицями Московською та Баумана, які ведуть прямо до Кремля.

Фортеця розташована за адресою: вул. Кремлівська, 2. Контактний телефон для довідок: +7 (843) 567-80-01.

Інформація для відвідувача

• Вхід на територію: безплатний
• Час роботи: щоденно, цілий рік
• Орієнтовний час огляду: 1,5–2 години для основних пам'яток; 5–7 годин для повного відвідування всіх музеїв
• Посещення мечеті Кул-Шаріф: вільний вхід, але потрібно придбати бахіли на вході; жінкам необхідна хустка та довга спідниця; чоловіки можуть заходити без головного убору
• Музеї: режим роботи та вхідні плати варіюються; більшість працюють з 10:00 до 18:00
• Сувенірні лавки: розташовані по території; пропонують традиційні татарські вироби, магніти та релігійну літературу
• Послуги гіда: доступні екскурсії російською та англійською мовами
• Зручності: паркування, кафе та ресторани на території та поблизу
• Найкращий час для відвідування: весна та літо; менше людей у будні дні
• Фестивалі: Міжнародний фестиваль живої музики (червень), фестиваль сучасної культури (вересень)