Спас на крові
Спас-на-крові в Санкт-Петербурзі - один з найкрасивіших і чудових соборів не тільки міста на Неві, а й усієї Росії. Він є одночасно православним храмом і м
| Країна | Росія |
| Місто | Санкт-Петербург |
Собор Воскресіння Христового на Крові, відомий як Спас на крові, — один з найвеличніших храмів Санкт-Петербурга і символ російської архітектури. Розташований на набережній каналу Грибоєдова в історичному центрі міста, він поєднує в собі православний храм та меморіальний пам'ятник трагічним подіям історії. Висока на 81 метр монументальна споруда з п'ятьма великими главами, покритими ювелірною емаллю, та численними декоративними елементами визнана однією з найпрекрасніших церков не лише Північної столиці, але й усієї Росії.
Історія
Друга половина XIX століття була складним періодом для Російської імперії. Після скасування кріпосного права в 1861 році emperador Олександр II, названий «царем-визволителем», провів численні реформи — земську, судову, військову та освітню. Однак ці перетворення викликали опір серед радикальних груп, що вели змагання проти самодержавства.
Організація «Народна воля» обрала своєю тактикою терор. Члени цієї революційної групи здійснили кілька замахів на царя, але лише 1 березня 1881 року їхні плани увінчалися успіхом. Коли Олександр II повертався з військового параду у своїй кареті по набережній Катерининського каналу, революціонер Н. Русаков кинув в неї бомбу. Цар залишився живий, але відмовився залишати місце замаху. В той момент, коли він схилився над пораненими, інший терорист І. Гриневицький кинув другу бомбу. Поранений монарх попросився «швидше в палаці там померти» і о 16:35, вже у Зимовому палаці, близько помер. Його син, Олександр III, вирішив увічнити пам'ять батька побудовою храму на місці цього трагічного события.
Весь російський народ був потрясений убивством. Люди прагнули потрапити на місце теракту, щоб помолитися за душу царя. Віруючі бачили в його смерті євангельський смисл — подібно до того, як Христос помер на хресті за гріхи людства, цар став мученником за гріхи російського народу. Це пробудило в суспільстві бажання побудувати величний храм-памятник.
Насамперед, на місці поранення було встановлено дерев'яну шатрову каплицю, спорудженого архітектором Л. Н. Бенуа у 1881 році. Через два роки почалося будівництво велкого храму. До перших двох архітектурних конкурсів було подано загалом 57 проектів, однак ні один не задовольнив запитливих смаків Олександра III. Лише проект архітектора Альфреда Парланда та архімандрита Ігнатія (Малишева) отримав царське затвердження 29 липня 1883 року.
Перший камінь фундаменту закладено в жовтні 1883 року. На чолі спеціальної комісії з будівництва стояв Великий князь Володимир Олександрович, молодший син убитого царя. Будівництво тривало майже 24 роки з використанням новітніх для того часу технологій. Собор був повністю електрифікований — 1689 ламп висвітлювали його приміщення, що вважалося революційним для початку XX століття. Загальна вартість будівництва склала 4,6 мільйона рублів.
Освячення храму Спас на крові відбулося 6 (19) серпня 1907 року на свято Преображення Господнього за участі императора Миколи II та членів його сім'ї. На відміну від інших храмів, Спас на крові не був відкритий для масових відвідувань — парафіяни могли входити лише за спеціальними дозволами.
Після Жовтневої революції 1917 року большевицький уряд припинив фінансування храму. У 1930 році його закрили за постановою Президії ВЦВК. Впродовж радянської доби споруда перебувала в запустінні: під час блокади Ленінграда тут розміщувався морг, а пізніше — театральні декорації. Лише у 1970 році храм взяли під державну охорону, розпочавши його реставрацію. У 1997 році меморіальний музей «Спас на крові» нарешті відкрив двері для відвідувачів — рівно через 90 років після освячення.
У 2004 році, вперше за більше ніж сім десятиліть, у храмі було відслужено урочисту літургію. Через десять років громада собору отримала офіційну реєстрацію, і храм розпочав повертатися до свого первісного призначення.
Архітектура
Спас на крові становить вищу форму російської архітектури. Незважаючи на свій меморіальний характер, храм мав святковий і яскравий вигляд. Компактна четверикова основа увінчана п'ятьма великими главами та чотирма меншими, всього дев'ятьма куполами, покритими чотириколірною ювелірною емаллю. Саме ця асиметричність і різноманітність куполів робить храм одним з найбільш впізнаваних на берегах Неви.
Центральний 81-метровий намет має в основі 8 довгастих вікон з лиштвами у формі кокошників. На стіни храму навішали численні фігурні наличники, декоративні кокошники, різнобарвну черепицю та декоративні плитки. З південно-західної сторони розташована дзвіниця, увінчана куполом, яка нагадує дзвіницю Івана Великого в Московському Кремлі. Крім декоративної червоної цегли, використані граніт, мармур, емаль, позолочена мідь. На стінах, вежах і куполах видно чудові візерунки, а білі арки гармонійно контрастують з червоною цеглою.
Особливе місце в оформленні займає мозаїка, яка займає площу 7065 квадратних метрів — одна з найбільших мозаїчних експозицій у Європі. Саме тому храм часто називають «музеєм мозаїки». Мозаїчні панно на євангельські сюжети практично повністю покривають стіни, пілони та стелі, створюючи приголомшливе видовище. Всю роботу виконали в майстерні В. А. Фролова на основі ескізів видатних художників — Васнецова, Кошелева, Парланда, Нестерова та інших.
З мозаїчним оздобленням гармонує барвистий мармуровий паркет з орнаментами. Іконостас вирізаний з італійського мармуру. У декорі буквально використано понад 20 видів різних мінералів — уральська та алтайська яшма, порфір, орлець та інші.
Центральним місцем храму є фрагмент набережної Катерининського каналу — бруківка, тротуарні плити та частина решітки, де саме пролилася кров Олександра II. Цей фрагмент залишився недоторканим із тих трагічних часів. Він виділений шатровим покровом з яшми, вирізаної вітчизняними каменерізами. На цьому місці встановлено «Розп'яття з пристоячими», виконане з мармуру і граніту, де завжди стоять червоні гвоздики.
Цікаві факти
Спас на крові був одним з найбільш сучасних будівель початку XX століття. Електрифікація храму вважалася революційною: 1689 ламп висвітлювали його приміщення, коли багато державних установ навіть не мріяли про таке. Загальна площа мозаїки в 7065 квадратних метрів робить його одним з найбільших мозаїчних проектів на континенті.
Дизайн храму відбивав важливі історичні трансформації, пов'язані з правлінням Олександра II. У нішах фасаду встановлено двадцять плит з червоного граніту, де викарбувані головні реформи царя. Над напівкруглим вікном дзвіниці розташована мозаїчна ікона святого Олександра Невського — небесного патрона вбитого монарха. У кокошниках зображено небесних покровителів інших членів імператорської сім'ї.
Що подивитися
Всередину храму варто увійти, щоб побачити приголомшливе оздоблення. Мозаїчні панно на євангельські сюжети практично повністю покривають внутрішні поверхні, створюючи неповторну атмосферу духовності. Мармуровий паркет, вирізаний іконостас, дорогоцінні мінерали — все це разом складає величну композицію пам'ятника.
Центральне місце в храмі займає фрагмент набережної, де було вбито Олександра II. Люди приносять сюди молитви за спокій його душі, и панахиди проводяться тут і до цих пір. Цей куточок храму має особливе духовне значення для багатьох відвідувачів.
Як дістатися
Найближча станція метро — «Невський проспект». Після виходу з метро слід обійти праву сторону колишнього Катерининського каналу поблизу Конюшенної площі та Михайлівського саду, недалеко від Марсового поля. Величний храм з його характерними куполами буде добре видний. Храм розташований на набережній каналу Грибоєдова у самому центрі історичного Санкт-Петербурга, тому він доступний і від інших популярних туристичних місць міста.
Інформація для відвідувача
- Час роботи: щодня з 10:30 до 18:00, вихідний — середа. З 1 травня по 30 вересня (високий туристичний сезон) храм відкритий до 22:30, касса закривається о 22:00
- Вартість квитків: дорослі — 250 рублів; діти та молодь від 7 до 18 років — 50 рублів; студенти, аспіранти, курсанти — 50 рублів; пенсіонери громадян РФ та РБ — 50 рублів (необхідно пред'явити паспорт)
- Аудіогід: російською, англійською, французькою, німецькою, іспанською та італійською мовами — 100 рублів
- Рекомендація: обов'язково заходьте всередину, щоб побачити неповторну мозаїчну експозицію площею понад 7000 квадратних метрів
- Фотозйомка: дозволяється, але без спалаху
- Дресс-код: поважна поведінка; жінкам рекомендується мати головний убір