Тадж Махал

Тадж Махал — один із найвеличніших мавзолеїв у світі та шедевр архітектури. Цей дивовижний білий мармуровий комплекс розташований у місті Агра на півночі індійського штату Уттар-Прадеш. Шах Джахан наказав спорудити Тадж Махал на честь своєї коханої дружини Мумтаз Махал, яка померла під час народження їхної чотирнадцятої дитини. Цей монумент любові став символом вічної пам'яті та одним з найкрасивіших будинків на Землі.

Видатні письменники світу описували Тадж Махал як «сльозу на щоці безсмертя» (Рабіндранат Тагор), «втілення всього непорочного» (Редьярд Кіплінг). Щороку мільйони туристів, вдвічі більше за населення самої Агри, приходять сюди, щоб хоч раз у житті побачити цей чудовий шедевр. Мало хто залишається розчарованим.

Тадж Махал прекрасний в усі пори року і в будь-який час доби. На світанку його мармур змінює колір від молочно-білого до срібного та рожевого, на заході він виглядає як золоте творіння, а в сяйві полудня ослепляюче сяє білизною. Деякі туристи найбільше люблять дивитися на нього в безхмарні жовтневі вечори або під час дощів, коли мармур стає напівпрозорим, а його відображення розмивається в каналах оточуючих садів.

Історія

Тадж Махал був побудований Шах Джаханом на пам'ять про його улюблену третю дружину Мумтаз Махал, яка померла 1631 року під час пологів. Легенда розповідає, що через горе імператор посивів за одну ніч. Будівництво мавзолею розпочалося на наступний рік і тривало 22 роки — головна будівля була завершена за 8 років, але весь комплекс закінчився лише у 1653 році. Незадовго до завершення робіт Шах Джахан був скинутий своїм сином Аурангзебом і ув'язнений у фортеці Агри, де проводив останні дні життя, дивлячись на своє творіння крізь вікно темниці. Після смерті 1666 року він був похований у Тадж Махалі, поруч з Мумтаз.

На будівництві було зайнято близько 20 тисяч робітників з Індії та Центральної Азії. Кращих фахівців запросили з Європи, щоб вони створили витончені мармурові панелі, прикрашені в техніці П'єтра-дура — інкрустації з тисяч напівкоштовних каменів.

1983 року Тадж Махал включили до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На початку XX століття була проведена масштабна реставрація, а 2002 року будівля була освіжена за допомогою стародавнього індійського рецепту маски для обличчя з землі, крупи, молока та лимона, щоб повернути їй первісну красу після забруднення. Нині навколо комплексу дозволено їздити тільки на екологічно чистому транспорті.

Архітектура

Архітектором Тадж Махала вважається Устад Ахмад Лахорі — індійський архітектор перського походження. Комплекс розташований на південно-західному березі річки Ямуна та складається з п'яти основних будівель: головних воріт (Дарваза), декоративного саду (Багеча), мечеті (Мастжид), будинку для гостей (Наккар Зана) та власне мавзолею (Рауза), де знаходиться гробниця.

Унікальний стиль комплексу поєднує елементи перської, середньоазіатської та ісламської архітектури. До визначних особливостей відносяться мармурова підлога в чорно-білу шахову клітку, чотири 40-метрові мінарети по кутах мавзолею та величний центральний цибулинний купол, оточений чотирма меншими куполами. Навколо аркових прорізів вирізані айати Корану каліграфічним шрифтом, прикрашені яшмою. Оптична ілюзія робить написи однакового розміру незалежно від висоти — це досягається більшим шрифтом і відстанню між буквами на більшій висоті.

П'єтра-дура — геометричні елементи та зображення рослин і квітів з напівкоштовних каменів — украшають всю будівлю. Майстерність виконання видна на дрібних деталях: на деякому декоративному елементі розміром всього 3 см використано понад 50 різних інкрустацій. Вагові ворота до саду становлять окремий шедевр з витонченими мармуровими арками, куполами на кутових вежах та двома рядами малих куполів-парасолек над входом.

Чар-багх (чотири сади) — невід'ємна частина комплексу, яка символізує рай в духовному сенсі та підкреслює красу мавзолею в художньому. Темні кипариси контрастують з білизною мармуру, а канали зі водою створюють величне відображення пам'ятки і додають її вигляду м'яке підсвічування, особливо на світанку та заході.

Самий мавзолей зведений з напівпрозорого білого мармуру, декорованого мозаїкою з тисяч напівкоштовних каменів. Чотири однакові фасади зикрашені вишуканими арками з різьбленим орнаментом у стилі П'єтра-дура. По обидва боки мавзолею розташовані дві майже однакові будівлі — на заході мечеть червоного пісковика, на сході гостьовий павільйон для забезпечення архітектурної симетрії.

Під головним куполом знаходиться кенотаф (поминальний надгробок) Мумтаз Махал, оточений перфорованими мармуровими плитами з інкрустаціями. Поруч стоїть кенотаф Шах Джахана, який порушує симетрію комплексу. Справжні могили обох знаходяться в закритій кімнаті під цокольним поверхом, їх неможливо побачити. Світло проникає у центральну кімнату крізь витончені мармурові ширми, дозволяючи розглянути деталі кенотафів.

Легенди та міфи

Тадж Махал як індуїстський храм

Популярна теорія стверджує, що Тадж Махал насправді був храмом Шиви, побудованим у XII столітті, а пізніше перетворений на мавзолей. Цю гіпотезу висунув Пурушоттам Нагеш Оук, який просив у 2000 році дозвіл на розкопки запечатаних цокольних кімнат для доведення своєї теорії. Верховний суд Індії відкинув його прохання. Той же дослідник також стверджує індуїстське походження Кааби, Стоунхенджа та католицької церкви.

Чорний Тадж Махал

За легендою, Шах Джахан планував збудувати дзеркальне відображення Тадж Махала з чорного мармуру на протилежному березі річки як свій власний мавзолей. Після того як його син Аурангзеб ув'язнив батька, будівництво було розпочате. Однак інтенсивні розкопки в районі Мехтаб Багху не виявили жодних слідів будівництва, що спростовує цю красиву легенду.

Розчленування майстрів

Розповідь про те, що Шах Джахан наказав відрубати руки і виколоти очі всім майстрам, щоб вони не змогли більше створити щось подібне, не має історичного підтвердження. Це лише одна з багатьох легенд, які обростають історією цього чудовиська.

Нахилення Тадж Махала

Деякі експерти припускали, що Тадж Махал повільно нахиляється у бік річки через зміни в грунті та висихання річки Ямуна. Однак офіційна Археологічна розвідка Індії спростувала ці побоювання, заявивши, що за останні 70 років з моменту першого наукового дослідження 1941 року не виявлено жодних структурних змін або пошкоджень.

Що подивитися

На території Тадж Махала

Купивши квиток за 750 рупій, ви зможете повною мірою відчути всю красу комплексу. Обов'язково уважно розглядайте мозаїку П'єтра-дура в арках на чотирьох зовнішніх стінах. Візьміть з собою ліхтарик для розгляду утонченого орнаменту в центральному залі мавзолею. Помітьте красу білого мармуру з вкрапленнями напівкоштовних каменів.

З парку Мехтаб Багх

На протилежному березі річки Ямуни знаходиться парк Мехтаб Багх (XVI століття), звідки можна милуватися Тадж Махалом ззаду. Туристам більше не дозволяється вільно гуляти по набережній, але можна скористатися стежкою вниз до річки для безкоштовного, хоч і обмеженого за ракурсом, виду.

З південного берега річки

Це відмінне місце для спостереження за заходом сонця. Йдіть по стежці вздовж східного муру Тадж Махала до малого храму біля річки, звідти можна найняти човен (близько 100 рупій) і насолодитися романтичними видами з води. З міркувань безпеки краще не ходити сюди самотньо на заході.

З даху кафе

Чудові фотографії на світанку можна зробити з даху кафе в готелі Saniya Palace. Розташування ідеальне, багато зелені, а вид на Тадж Махал можна насолоджуватися за чашкою ранкової кави. У крайньому місті є багато подібних місць з гарними видами.

З форту Агри

За допомогою фотоапарата з гарним об'єктивом можна зробити розкішні фотографії Тадж Махала з форту Агри, особливо на світанку, коли сонце піднімається над його стінами. Найкращі місця для зйомки — восьмикутна вежа Мусамман Бурдж та палац Кхас-Махал, де провів останні вісім років свого життя Шах Джахан.

Музей Тадж Махала

Невеликий, але чудовий музей розташований у західній частині садів (вхід 5 рупій, робочий час 10:00–17:00, закрито вівторків). У музеї зберігаються оригіналі mogu мініатюр, портрети Шах Джахана та Мумтаз Махал зі слонової кістки (XVII століття), золоті та срібні монети того ж періоду, архітектурні креслення Тадж Махала та витончені селадонові тарілки, які за легендою розбиваються або змінюють колір, якщо на них знаходилась отрута.

Інформація для відвідувача

• Час роботи: щодня з 6:00 до 19:00, крім п'ятниці (у цей день відкритий тільки для молитвярів в мечеті)
• Нічні подорожі: можна відвідати при місячному світлі протягом двох днів до і двох днів після повного місяця, з 20:30 до опівночі
• Вхідна плата: 750 рупій для дорослих іноземців (близько 12 USD), діти до 15 років — безплатно
• Музей: 5 рупій, робочий час 10:00–17:00, закрито вівторків
• Фото та відео: професійна апаратура заборонена; звичайна фотозйомка — додатково 25 рупій
• Найкращий час відвідування: світанок (менше туристів, прекрасні кольори мармуру) та захід сонця (чарівне освітлення). Для нічних відвідин квитки потрібно купувати за день до візиту в Офісі Археологічної розвідки Індії
• Практичні поради: візьміть з собою ліхтарик для розгляду деталей всередині мавзолею; одягайте закриту обувь або візьміть шкарпетки, оскільки без них у мавзолеї не можна; приносіть воду та сонцезахисний крем; ходіть рано вранці, щоб уникнути натовпу

Як дістатися

Тадж Махал розташований в місті Агра штату Уттар-Прадеш, приблизно 200 км на південний захід від Делі.

Поїзди з Делі до Агри:

• Shatabdi Express — відправляється зі станції New Delhi о 6:00 ранку, повернення о 20:40 (час у дорозі 2 години)
• Taj Express — відправляється зі станції Nizamuddin о 7:15, повернення о 18:50 (час у дорозі 3 години)
• Крім них, всі поїзди до Калькутти, Мумбаю та Гваліора також їдуть через Агру

Альтернативні способи транспорту з Делі до Агри:

• Експрес-автобус — від 3 годин у дорозі
• Таксі — приблизно 2000 рупій
• Груповий тур — від 1500 рупій, включаючи вхідні квитки

З Агри до Тадж Махала: рикша або таксі. Комплекс розташований у восьмикілометровій відстані від центру міста. Рекомендуємо замовити чистий та надійний транспорт через готель.