Сукхотхай

Загальна інформація

Сукхотхай — стародавня столиця Таїланду і один з найважливіших історико-культурних центрів Південно-Східної Азії. Місто розташоване на півночі центральної низовини, в широкій долині річки Йом, оточеній пагорбами. Сучасний Сукхотхай — невелике місто з населенням близько 37 тисяч жителів, однак саме це місто слугує воротами до величних руїн стародавнього міста, які розташовані всього в 12 км від центру.

Руїни старого міста легко доступні туристам — їх можна відвідати на автобусі, таксі або взятому напрокат автомобілі. У 1988 році король Пуміпон офіційно відкрив розкопані археологічні об'єкти для громадськості. За майже три десятиліття робіт, частково фінансованих ЮНЕСКОМ, були розкопані й частково реконструйовані 193 храми. У 1978 році руїни Сукхотхая включені до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Клімат

Сукхотхай розташований у тропічній кліматичній зоні з чітко вираженими сезонами. Найприємніший час для відвідування — прохолодний і сухий сезон з листопада по лютий, коли температура становить 20–28 °C. У цей період відбувається знамените свято Лой Кратхонг — один з найпрекрасніших фестивалів у Таїланді, коли традиційні коштики зі свічками несуть на воду.

Гарячий сезон тривається з березня по травень, коли температура піднімається до 35–40 °C. Сезон мусонів (червень–жовтень) приносить дощові потопи, але природа в цей період виглядає надзвичайно зеленою й живою. Середня кількість опадів протягом року становить від 1200 до 1500 мм.

Культура та історія

Сукхотхай славиться як один з найзначніших культурних центрів середньовічного Таїланду. Місто було засновано в 1238 році і протягом 140 років служило столицею могутнього Сукхотхайського королівства. Легенда розповідає, що перший король Сі Інтхратхіт (1235–1279) скинув верховну владу кхмерів, заснувавши незалежну тайську державу. Його внук, король Рамі Камхенг (1279–1298), розширив державу від В'єнтьяна на північному сході до міста Пегу в сучасній М'янмі на заході, охопивши приблизно дві третини території сучасного Таїланду.

Король Рамі Камхенг, відомий як «Рамі Камхенг Великий», прославився своєю просвітницькою політикою та мистецькими досягненнями. Він винайшов тайський алфавіт, розвивав виробництво порцеляни та фаянсу за китайським зразком, встановив дипломатичні контакти з Китаєм. В одному зі своїх каменевих написів король описав ідеальну державу, де в річках багато риби, на полях багато рису, король справедливо судить підданих, не терпить крадіїв та слухає скарги звичайних людей через дзвін біля міських воріт. Ці закони вважаються одними з перших прогресивних правових документів у світі.

На початку XV століття Сукхотхай втратив політичну незалежність, увійшовши до складу держави Аюттхая. Коли бірманці в 1767 році зруйнували Аюттхаю, жителі Сукхотхая також покинули місто. Король Рама I, засновник правлячої династії Чакрі, заснував нове місто на лівому березі річки Йом. Великої пожежі 1968 року практично знищила старі будівлі, тому більшість сучасного Сукхотхая складається з нових конструкцій.

Що подивитися

Музей Рамі Камхенга — обов'язкова для відвідування установа, відкрита в 1964 році. Тут виставлені цінні артефакти з трьох столиць королівства: статуї, керамічні вироби, декоративна ліпнина. Експозиція дозволяє простежити еволюцію сукхотхайського стилю від кхмерського впливу до аюттхайських елементів. Особливо гідні уваги ідеальні статуї Будди у різних позах та бронзові скульптури. Режим роботи: 9:00–16:00, закрито в святкові дні. Входження платне, в ціну квитка включена детальна англомовна брошура.

Ват Пхра-Махатхат — найбільш розкішний храм стародавнього Сукхотхая, розташований біля царського палацу. Комплекс займав території 40 тисяч квадратних метрів і включав 185 чеді, шість віханів різних розмірів, молитовні зали і одинадцять павільйонів. Головний чеді чистого сукхотхайського стилю завершений витонченим шпилем у формі лотосової бутони. Середня частина нагадує кхмерський пранг — високий прямокутний цоколь, прикрашений зображеннями процесій з сорока фігур на кожній стороні. У нішах капличок розташовані рельєфи зі сценами з життя Будди та боротьбою богів і демонів.

Ват Сі-Чум — величний мондхоп (павільйон) без вікон розмірами 22×28×15 метрів, побудований на високому цоколі зі стінами товщиною 3 метри. Усередині мондхопа знаходиться колосальна 14,7-метрова золочена статуя сидячого Будди, колись прикрита золотом. Інтер'єр прикрашений каменевими плитами з чудово вирізаними сценами з життя Просвітленого, виконаними під впливом індійських й сингальських художників. Такі роботи рідкісні навіть на Шрі-Ланці.

Ват Сапхан-Хін — храм, розташований на пагорбі на краю річкової долини, звідки відкривається прекрасний вид на гори Сісатчаналая. До монастиря веде вимощена кам'яними плитами дорога, через що він і називається "Храм кам'яного мосту". Головна прикраса — 12,5-метрова статуя стоячого Будди прямо на повітрі, прибитої до цегляної стіни. Рука Будди піднята в жесті дарування безстрашності та захисту. Це місце було святилищем короля Рамі Камхенга, який щорічно в жовтні відзначав тут свято Тхот Катхин.

Ват Трапханг-Нген — елегантний храм на острові посеред ставка Нген (озеро Срібло), зарослого червоними лотосами. Шпиль чеді прикрашений лотосовою бутоною, в нішах розташовані зображення Будди. Особливо мальовничо храм виглядає на світанку або на заході сонця.

Ват Сі-Савай — один з найдавніших храмів, побудований у XII–XIII століттях. Спочатку це був індуїстський святилище, але згодом перетворений на буддистський. Відрізняється трьома цегляними пранга висотою в сім поверхів, облицьованими каменем та ліпниною. На фронтонах верхніх поверхів ще збереглися зображення Будди.

Ват Сорасак — храм, зведений у 1412 році, відзначається чеді в сингальському стилі, яка спирається на 24 слони. Статуї Будди в нішах зображують Просвітленого сидячого "по-західному" зі звисаючими ногами.

Ват Четупхон — південніше від міських стін розташований один зі шедеврів скульптури сукхотхайського стилю. Тут можна побачити гіпсову йогу Будди, єдину збережену статую з чотирьох, які колись прикрашали зовнішню стіну мондхопа. Три інші зображували Будду стоячим, сидячим і лежачим.

Велосипідна екскурсія — розкопане древнє місто занадто велике для пішої прогулянки. Біля головного входу працює прокат велосипедів, на яких дуже зручно об'їжджати храми та інші історичні споруди розташовані на території близько 70 квадратних кілометрів.

Кухня та ресторани

Сукхотхай — чудове місце для знайомства з автентичною тайською кухнею. Вулиця Charodvithithong Road у новому місті вечорами перетворюється в ряд їжачих лотків, де можна перекусити свіжими і дешевими стравами. На багатьох прилавках навіть є двомовні меню з англійськими описами. Місцеві пропонують традиційні страви: різні різновиди супів, смажену локшину, яйця та овочі в різних соусах.

Для тих, хто готовий до адвентури, деякі торговці виставляють більш екзотичні "делікатеси" — смажених комах та черв'яків, які місцеве населення вживає як білковий продукт. Це цікава можливість спробувати справді автентичну гастрономію. Ще одна популярна страва — каша Сукхотхай, яка готується за секретним рецептом поколіннями местных кухарів.

Де зупинитися

Сукхотхай має широкий спектр варіантів розміщення для туристів усіх бюджетів. У новому місті розташовані бюджетні гостелі, середнього класу готелі та кілька преміум-класу закладів. Більшість туристичної інфраструктури сконцентрована на вулицях Charodvithithong Road та Singhanat Road. Гарні 3-зіркові готелі пропонують комфортабельні номери з кондиціонуванням повітря та басейнами за розумні ціни.

Для більш аутентичного досвіду рекомендуються традиційні тайські гостини (сомтам) або невеликі гостьові будинки, розташовані серед місцевих громад. Деякі готелі розташовані неподалік від археологічного парку, що дуже зручно для туристів, які бажають спостерігати світанок над руїнами або залишитися на вечір для видовища Лой Кратхонга. Рекомендується заздалегідь забронювати номер в період листопада–грудня, коли місцевість приймає найбільше відвідувачів.