Сан-Томе і Прінсіпі: туризм і подорожі

Чому варто відвідати

Є місця на карті, які більшість людей не знаходить з першої спроби. Сан-Томе і Прінсіпі — саме таке місце. Два вулканічні острови в Гвінейській затоці, що лежать майже точно на екваторі, залишаються одним із найменш відвіданих куточків Африки — і водночас одним із найбільш захопливих. Тут немає надмірного туристичного потоку, черг до пам'яток і готелів-мурашників. Натомість є дика незаймана природа, океан неймовірних відтінків синього та зеленого, вулканічні піки в хмарах і атмосфера, яку важко описати словами — суміш африканської душевності й португальської меланхолії.

Сан-Томе і Прінсіпі приваблюють тих мандрівників, які шукають автентику, а не масовий туризм. Тут можна провести цілий день на пляжі, де ти єдиний турист, або піднятися в гори крізь хащі вологого екваторіального лісу, повного екзотичних птахів і незвичайних рослин. Колоніальна архітектура столиці, занедбані плантації какао, що перетворилися на стихійні заповідники, рибальські села зі свіжими уловами щодня — усе це складає неповторний характер архіпелагу.

Природа тут справді вражає. Острови вкриті пишними тропічними лісами з висотним відсотком ендемічних видів, а прибережні води належать до найбагатших на морське життя в усьому регіоні. Дайверів і підводних фотографів чекають коралові рифи, акули, барракуди, морські черепахи та незліченні тропічні риби. Риболовля тут — задоволення класу «трофейна»: тунець, марлін і sailfish водяться поруч із берегом.

Культурний пласт також неабиякий. Народ сантомейців виробив унікальну ідентичність — африканську за коренями, португальську за мовою і формою, але абсолютно самобутню за духом. Місцева музика, театральні традиції, кухня зі свіжих морепродуктів і какао — усе це дає відчуття країни, яка живе у своєму особливому ритмі. Саме тому Сан-Томе і Прінсіпі — не просто «ще одна тропічна острівна держава», а справжнє відкриття для допитливого мандрівника.

Нарешті, є й суто практичний аргумент: доки тут тихо. Туристична інфраструктура розвивається повільно, але стабільно, ціни залишаються доступними порівняно з популярними островами Індійського океану, а місцеві жителі ставляться до гостей із щирою теплотою, не зіпсованою масовим туризмом. Якщо ви мрієте про острівний рай, де все ще можна почуватися першовідкривачем, — Сан-Томе і Прінсіпі чекає саме на вас.

Географія та природа

Сан-Томе і Прінсіпі — острівна держава в Гвінейській затоці Атлантичного океану, розташована приблизно за 360 кілометрів на захід від узбережжя Центральної Африки. Архіпелаг лежить майже точно на екваторі, що визначає весь його природний характер. До складу країни входять два головні острови — Сан-Томе (836 км²) і Прінсіпі (142 км²), розділені між собою приблизно 160 кілометрами відкритого океану, а також кілька невеликих скелястих острівців і рифів. Загальна площа країни — лише 964 км², що робить її однією з найменших держав Африки та світу.

Обидва острови мають вулканічне походження, і це одразу помітно в рельєфі. Пейзаж вражає: гострі вулканічні конуси, пальцеподібні скелі-останці на вершинах гір, застиглі лавові потоки, кратери, що вкрилися густою рослинністю. Найвища точка острова Сан-Томе — пік Пісу-де-Сан-Томе висотою 2024 метри, на острові Прінсіпі — пік Прінсіпі, що сягає 948 метрів. Гори займають дві третини території Сан-Томе, концентруючись у центральній та південній частинах. Берегова лінія завдовжки 209 кілометрів здебільшого скеляста й порізана, але подекуди відкриває мальовничі бухти з чорним вулканічним або білим коралевим піском.

Клімат тут екваторіальний морський — теплий і вологий цілий рік. На рівнинах середньорічна температура тримається близько +26°C, на висоті 700 метрів — близько +20°C. Найтепліший місяць — січень, коли температура може підніматися до +30°C на узбережжі, найпрохолодніший — липень з його +20°C. На найвищих вершинах іноді буває сніг — явище екзотичне для тропічної країни. Опадів випадає чимало: на рівнинах — 1000–1100 мм на рік, а в гірських районах на південному заході Сан-Томе — до 3500–5000 мм. Острів Прінсіпі дещо сухіший за рахунок рельєфу і розташування.

Дощовий сезон триває з жовтня по травень, відносно сухий період (місцеві називають його «гравана») — з червня по вересень. Саме на цей час припадає найкомфортніша погода для туристів. Річкова мережа островів добре розвинена — річки швидкі й порожисті, живлять населення чистою питною водою. Найбільші на Сан-Томе — Агуа-Гранде та Іо-Гранде, на Прінсіпі — Агульяш, Банзая і Папагайо.

Рослинний світ архіпелагу вражає розмаїттям і унікальністю. Флора налічує близько 560 видів рослин, причому частка ендемічних — тих, що більше ніде у світі не зустрічаються, — надзвичайно висока: на Сан-Томе близько 19%, на Прінсіпі — близько 13%. Тропічні ліси вкривають гірські схили вище 900 метрів, а нижче — буйні зарості трав, фруктові дерева, мангрові зарості в гирлах річок і кокосові пальми на узбережжях. Тваринний світ суходолу бідніший: мавпи, кабани, цивети, численні кажани, хамелеони, ящірки і кілька видів змій. Зате птахів тут надзвичайно багато — нектарниці, папуги, туракові, яструби. Прибережні води, навпаки, кишать життям: акули, барракуди, тунці, летючі риби, морські окуні, безліч ракоподібних і молюсків.

Клімат і найкращий час для поїздки

Вибір часу для поїздки до Сан-Томе і Прінсіпі — питання принципове, адже від сезону залежить буквально все: чи зможете ви насолоджуватися пляжем, чи дорогами можна буде дістатися до гірських стежок, і взагалі чи матимете ви шанс побачити острови в усій красі. Клімат тут екваторіальний, тобто чітких чотирьох сезонів немає, проте відмінність між дощовим і відносно сухим сезонами — разюча.

Найкращий час для відвідування — з червня по вересень, під час так званої «гравана» — сухого сезону. Дощів у цей період майже немає, температура на узбережжі трохи нижча (+23–25°C), небо частіше ясне, і саме в ці місяці острови виглядають найбільш привабливо для пляжного відпочинку, дайвінгу, снорклінгу та трекінгу в горах. Дороги прохідні, стежки в лісах доступні, а море — спокійніше. Цей сезон особливо популярний серед тих, хто приїздить заради риболовлі та занурень.

Другий відносно прийнятний період — грудень–березень. На острові Сан-Томе в цей час настає коротший і менш виражений сухий сезон, хоча дощі все одно можливі, особливо в горах. Температури в цей час найвищі — до +29–30°C на узбережжі — тому для пляжного відпочинку це чудова пора, якщо ви не боїтеся спеки. Для острова Прінсіпі зимовий сезон також вважається більш сприятливим.

З жовтня по листопад і з квітня по травень — розпал дощового сезону. Зливи можуть бути потужними й тривалими, дороги в горах розмиваються, деякі стежки стають небезпечними. Проте є й свої принади: ліси в цей час неймовірно буйні та зелені, водоспади — повноводні й видовищні, а туристів мало, що дозволяє зануритися в автентичну атмосферу без натовпу. Якщо вас не лякають тропічні дощі й ви готові до спонтанних планів, цей сезон може стати несподівано цікавим.

Варто пам'ятати, що сильні океанські течії поблизу островів можуть бути небезпечними для купання незалежно від сезону — місцеві жителі добре знають, де можна плавати, а де ні, тому завжди варто запитувати поради. Для дайвінгу й снорклінгу найкращі умови — саме під час сухого сезону, коли видимість під водою досягає 20–30 метрів. Загалом, якщо у вас є вибір — плануйте поїздку на червень–вересень і не помилитесь.

Історія та культура

Острови Сан-Томе і Прінсіпі були необитані до прибуття португальських мореплавців у XV столітті. Перший острів відкрив у 1470 році Жуан ді Сантарен, а другий — у 1471 році Педру Ешкобар. Назви островів походять від святих покровителів — Святого Томи та Святого Принца. Португальці швидко оцінили родючість вулканічних ґрунтів і почали створювати плантації цукрової тростини з використанням рабської праці африканців.

У XVII-XVIII століттях острови стали важливим центром працівлицької торгівлі в Атлантиці. Пізніше основною культурою стало какао, що принесло значні прибутки колонізаторам. Плантаційна система з жорстокими умовами праці проіснувала до XX століття. У 1953 році сталося повстання працівників плантацій, жорстоко придушене португальською владою, що стало важливим етапом у боротьбі за незалежність.

Незалежність Сан-Томе і Прінсіпі здобули 12 липня 1975 року під керівництвом Мануеля Пінту да Кошти. Перші роки незалежності ознаменувалися соціалістичними експериментами та одно партійною системою. З 1990 року країна перейшла до багатопартійної демократії та ринкової економіки, хоча політична ситуація залишається нестабільною з періодичними спробами державних переворотів.

Населення та суспільство

Населення Сан-Томе і Прінсіпі становить близько 220 тисяч осіб, що робить країну однією з найменш населених в Африці. Більшість жителів (близько 90%) — мешканці острова Сан-Томе. Етнічний склад досить строкатий: креоли (нащадки португальців і африканців), африканці різних племен, португальці та інші європейці. Офіційна мова — португальська, але широко використовуються креольські діалекти форро та лунгує.

Економіка країни традиційно базується на сільському господарстві, головним чином вирощуванні какао, кави, пальмової олії та кокосових горіхів. Какао залишається основним експортним товаром, хоча його частка в економіці поступово зменшується. Рибальство також відіграє важливу роль, особливо тунцеловство в прибережних водах.

В останні роки уряд активно розвиває туристичний сектор, використовуючи унікальну природу островів та їхнє екзотичне розташування. Видобуток нафти в морських родовищах може стати новим джерелом доходів, хоча промислове освоєння ще не розпочалося. Країна залежить від міжнародної допомоги та грошових переказів від діаспори.

Віза та документи

Сан-Томе і Прінсіпі — невелика країна з відносно ліберальним візовим режимом, особливо якщо порівнювати з деякими іншими африканськими державами. Громадяни України, як і більшості країн світу, потребують візи для в'їзду на архіпелаг. Хороша новина полягає в тому, що з 2018 року країна запровадила систему електронних віз (e-visa), що значно спрощує процес оформлення документів. Заявку можна подати онлайн через офіційний портал уряду країни, не виходячи з дому.

Для отримання електронної візи знадобляться стандартний набір документів: закордонний паспорт, дійсний щонайменше шість місяців після планованої дати від'їзду; фотографія паспортного формату; підтвердження бронювання готелю або запрошення від приймаючої сторони; підтвердження авіаквитків (туди й назад або транзитного маршруту); документи, що підтверджують наявність достатніх фінансових коштів для перебування в країні. Зазвичай вістка про рішення приходить протягом кількох робочих днів — процедура доволі швидка.

Вартість візи для туристів — близько 50–80 доларів США залежно від терміну перебування і типу (одноразова чи багаторазова). Туристична однократна віза дає право перебувати в країні до 15 або 30 днів — уточнюйте актуальні умови на момент поїздки, оскільки правила можуть змінюватися. Деякі авіакомпанії та туристичні оператори, що спеціалізуються на напрямку, можуть допомогти з оформленням документів у пакеті з квитками та проживанням.

Медичні вимоги — окремий і важливий пункт. Щеплення проти жовтої лихоманки є обов'язковим для всіх мандрівників, що прибувають із країн, де ця хвороба поширена, а також настійно рекомендується всім туристам. Свідоцтво про щеплення (Жовта картка ВООЗ) потрібно мати при собі й пред'являти на кордоні. Крім того, рекомендується профілактика малярії — проконсультуйтеся з лікарем-інфекціоністом або фахівцем із тропічної медицини принаймні за 4–6 тижнів до поїздки. Щеплення проти гепатитів A і B, тифу та правця також наполегливо радять зробити заздалегідь.

На в'їзді до країни потрібно заповнити міграційну картку. Митний контроль стандартний: забороняється ввозити наркотики, зброю, певні продукти харчування. Вивозити з країни предмети культурної та природної спадщини, а також живих тварин без відповідних дозволів — заборонено. Готівку понад певний поріг (зазвичай еквівалент 10 000 євро) необхідно декларувати. Загалом процес в'їзду до Сан-Томе і Прінсіпі нескладний, якщо всі документи підготовлені заздалегідь і в порядку.

Як дістатися та транспорт

Дістатися до Сан-Томе і Прінсіпі — завдання не тривіальне, але цілком здійсненне. Прямих рейсів із України немає, тому доведеться летіти з пересадкою. Найзручніші транзитні вузли — Лісабон (Португалія), Луанда (Ангола) і Аккра (Гана). Авіакомпанія TAP Air Portugal виконує рейси через Лісабон, Kenya Airways — через Найробі з пересадкою, є також варіанти через Луанду з TAAG Angola Airlines. З Києва до Лісабону літають кілька перевізників, тому оптимальний маршрут — Київ–Лісабон–Сан-Томе з однією пересадкою. Загальний час у дорозі, включаючи пересадку, зазвичай становить 12–18 годин залежно від тривалості транзиту.

Міжнародний аеропорт Сан-Томе (IATA: TMS) розташований за кілька кілометрів від столиці. Аеропорт невеликий, але функціональний — є зала прильотів, пункт обміну валюти, кілька таксі біля виходу. Від аеропорту до центру міста можна дістатися таксі за 10–15 хвилин. Острів Прінсіпі має свій невеликий аеропорт (Аеропорт Прінсіпі, IATA: PCP), між двома островами курсують регулярні рейси авіакомпанії STP Airways та кількох регіональних перевізників — час польоту близько 30–40 хвилин. Між островами також можна дістатися поромом, хоча це значно довше — кілька годин морем.

На острові Сан-Томе мережа доріг відносно розвинена — принаймні для такої маленької країни. Головна дорога кільцем оперізує острів і сполучає більшість населених пунктів. Дороги в центральній і гірській частині можуть бути у поганому стані, особливо після сезону дощів. Для поїздок по острову найзручніше орендувати автомобіль (найкраще — позашляховик) або мотоцикл. Прокатні контори є в столиці та при великих готелях. Водійське посвідчення міжнародного зразка приймається без проблем.

Громадський транспорт представлений мінібусами (aluguer), які курсують між населеними пунктами за фіксованими маршрутами й відправляються в міру заповнення. Це найдешевший спосіб пересуватися, але не найшвидший і не найкомфортніший. Таксі в місті Сан-Томе — поширений і недорогий варіант: більшість водіїв знають хоча б кілька слів португальською, а торгуватися за ціну до поїздки — звична практика. На острові Прінсіпі транспортна інфраструктура значно скромніша: доріг мало, найпопулярніший транспорт — квадроцикли, мотоцикли і човни вздовж берега.

Для дослідження узбережжя й відвідування важкодоступних пляжів найкраще орендувати моторний човен — місцеві рибалки охоче підробляють туристичним извозом. Це також найкращий спосіб дістатися до малих острівців архіпелагу, де немає жодного транспорту, зате є неймовірна природа. Якщо плануєте активний відпочинок із трекінгом у горах, зверніть увагу на місцевих гідів — вони знають усі стежки й обов'язкові для маршрутів у важкодоступних частинах нацпарку.

Найвідоміші міста

Сан-Томе

Столиця · Сан-Томе і Прінсіпі

Сан-Томе — столиця, єдине справжнє місто країни й головні ворота для всіх мандрівників. Місто розкинулося на північному сході однойменного острова, у природній затоці, і має характерний тропічний колоніальний вигляд: яскраві будівлі в португальському стилі, широкий приморський бульвар (Маргінал), жвавий ринок і вулиці, де під манговими деревами торгують рибою та тропічними фруктами.

Детальніше →

Сан-Томе

не просто місце для покупок

Ринок у Сан-Томе — не просто місце для покупок, а справжній культурний хаб. Тут можна знайти все: свіжі морепродукти, тропічні фрукти, прянощі, ремісничі вироби, тканини з місцевими принтами. Саме тут найкраще відчути справжнє місцеве життя, почути португальську мову в її африканській інтерпретації й спробувати щось смачне просто на місці. Для фотографів ринок — це невичерпне джерело сюжетів.

Детальніше →

Санту-Антонью

адміністративний центр острова Прінсіпі

Санту-Антонью — адміністративний центр острова Прінсіпі та другий за значенням населений пункт країни. Маленьке тихе містечко з кількома сотнями жителів, португальськими будівлями колоніальної епохи й атмосферою, що нагадує затишне провінційне містечко Португалії, перенесене в тропіки. Тут є невелика площа з церквою, кілька кафе й ресторанів, готель і причал для човнів.

Детальніше →

Сантана — невелике містечко на південному сході острова Сан-Томе, відоме туристичним комплексом «Сантана», що відкрився ще в 1992 році й досі є одним із найпопулярніших місць для відпочинку. Поруч розташовані чудові пляжі й плантації какао, які можна відвідати з екскурсією. Містечко Невіш на північ від столиці — ще одна приємна зупинка: тихе рибальське поселення з гарним пляжем і спокійною атмосферою, де можна відпочити від навіть мінімального туристичного шуму столиці.

Тріндаде — невелике місто у внутрішній частині острова Сан-Томе, що є зручною відправною точкою для походів у гори. Звідси починаються маршрути до піку Сан-Томе і в серце нацпарку Обо. Санту-Амару — ще одне містечко на заході острова з характерними кольоровими будиночками та невеликою гаванню для рибальських човнів. Загалом поняття «місто» у Сан-Томе і Прінсіпі дещо умовне: навіть столиця за розміром нагадує скоріше невелике українське районне містечко, але саме ця камерність і є частиною чарівності цього місця.

Що подивитися

Острів Прінсіпі

Острів Прінсіпі з 2012 року є біосферним резерватом ЮНЕСКО — і це звання красномовно свідчить про рівень збереженості природи. Пляж Банзу (Praia Banana) на Прінсіпі — один із найкрасивіших у всій Африці: вигнута дуга білого піску, пальми над водою, і жодного чужого сліду.

Кухня та гастрономія

Кухня Сан-Томе і Прінсіпі — це африканська основа з явним португальським відбитком і тропічним колоритом. Тут не знайдеш складних гастрономічних концепцій чи мішленівських ресторанів, але свіжість продуктів і щирість страв компенсують усе. Головний продукт — риба й морепродукти: тунець, морський окунь, летюча риба, лангусти, краби, устриці, креветки. Все це потрапляє на стіл буквально за кілька годин після улову — рибалки вранці привозять улов просто на берег або на ринок, і вже до обіду його подають у місцевих ресторанах.

Найпопулярніша страва — кальдейрада, густий рибний або морепродуктовий суп-рагу з овочами, який готують повільно й ароматно. Подається з вареним маніоком, рисом або картоплею. Схожа за духом страва — мукуа де пейше (muquê de peixe): риба, тушкована в соусі з пальмового масла, цибулі, часнику й гострого перцю. Це типова повсякденна страва, яку їдять вдома й у невеликих закладах. Пальмове масло — базовий жир у сантомейській кухні, воно надає стравам характерний червонуватий колір і специфічний насичений смак, до якого треба звикнути, але який потім полюбляєш.

М'ясні страви — переважно куряче м'ясо та свинина в різних варіаціях. Популярне смажене курча зі спеціями (galinha grelhada) і фейжоада — густе рагу з квасолею й м'ясом, типова португальська страва, що міцно вкоренилася в місцевій кухні. Тропічні фрукти тут — не гарнір, а самостійна гастрономічна подія: папайя, манго, авокадо, хлібне дерево, ямс, банани різних сортів. На ринку можна купити цілу папайю розміром із футбольний м'яч за кілька центів — це треба спробувати хоча б раз.

Какао і шоколад — це окрема глава сантомейської гастрономії. Острів Сан-Томе вирощує какао-боби з XIX століття, і сьогодні тут виробляють шоколад, що здобув міжнародне визнання. Плитки шоколаду Claudio Corallo — відомі гурманам у Європі та Північній Америці — виробляються на острові з мінімальною обробкою, зберігаючи весь природний смак. Місцева кава також заслуговує на увагу: вирощена в горах у тіні тропічного лісу, вона має делікатний смак із легкою кислинкою. Кавова плантація поруч із Сан-Томе відкрита для туристів.

Ресторанів у столиці не так багато, але найкращі з них пропонують цілком достойну кухню. Ресторани при готелях — найнадійніший вибір для туристів-початківців: меню зрозуміле, гігієна на рівні. Але справжня кухня ховається у невеликих «tasca» — місцевих закладах без вивіски, де обідають прості жителі. Тут порції великі, ціни смішні, а страви — як вдома. Спілкування з господарями зазвичай відбувається португальською або жестами, але атмосфера — незабутня. З напоїв варто спробувати місцеве пиво Crioula, свіжий сік із тропічних фруктів і пальмове вино — fermented sap from palm trees, яке місцеві вживають по-простому просто з пластикового стакану на ринку.

Валюта, бюджет та ціни

Офіційна валюта Сан-Томе і Прінсіпі — добра (STD, або новий добра — STN із 2018 року). Курс добри прив'язаний до євро в рамках угоди з Португалією та Євросоюзом, що забезпечує відносну стабільність. На момент написання матеріалу 1 євро дорівнює приблизно 24–25 добрам. Долари США також широко приймаються в готелях, туристичних агентствах і деяких ресторанах, але в магазинах і на ринках краще розраховуватися місцевою валютою. Євро — найбільш зручна валюта для обміну.

Готівку обмінюють у банках (Banco Internacional de São Tomé e Príncipe та інших) і в обмінних пунктах у столиці. Банкоматів у країні небагато, всі вони зосереджені переважно в місті Сан-Томе. Перед поїздкою варто запастися готівкою євро або доларами, оскільки в менших містах і на острові Прінсіпі банкоматів може не бути зовсім. Кредитні картки приймають лише в готелях середнього та вищого класу й у кількох ресторанах столиці — на решті території країни розрахунок виключно готівковий.

Сан-Томе і Прінсіпі — відносно бюджетна країна для туризму, хоча авіаквитки через віддаленість і малу кількість рейсів можуть бути дорогими. Бюджетний мандрівник, що зупиняється в гестхаусі, їсть у місцевих закладах і пересувається громадським транспортом, може вкластися в 50–70 євро на день включно з проживанням. Середній турист із готелем три зірки, харчуванням у нормальних ресторанах і кількома екскурсіями витрачатиме 100–150 євро на день. Елітний відпочинок у бутик-готелях на Прінсіпі — від 300–500 євро на день і вище.

Конкретні ціни: проживання в простому гестхаусі — від 25–40 євро за ніч, у готелі середнього класу — 60–100 євро, у топових бутик-готелях — від 200 євро і вище. Обід у місцевому ресторані — 3–7 євро, у туристичному закладі — 10–20 євро. Свіжа риба на ринку — буквально кілька центів. Таксі по місту — 1–3 євро. Оренда автомобіля — від 40–60 євро на день, позашляховик дорожчий. Вхід до форту-музею — кілька євро. Організований трекінговий тур у горах — 30–60 євро з гідом. Дайвінг — від 50–80 євро за занурення.

Важливо знати: чайові тут не є обов'язковими, але завжди вітаються — особливо для гідів і водіїв. Торгуватися на ринку — нормальна практика для товарів (але не для їжі). Туристична поїздка сюди в середньому дорожче, ніж до популярних африканських напрямків на кшталт Марокко чи Кенії, насамперед через авіаперельоти — але все, що ви отримаєте після приземлення, коштує своїх грошей.

Безпека та корисні поради

Сан-Томе і Прінсіпі вважається однією з найбезпечніших країн Африки для туристів. Рівень злочинності тут низький, а місцеві жителі загалом налаштовані до мандрівників дружелюбно й відкрито. Серйозних зон небезпеки, де туристу не варто з'являтися, практично немає. Втім, як і в будь-якій країні, базова обачність зайвою не буде: не залишайте цінні речі без нагляду, не афішуйте дорогу техніку й готівку в людних місцях. На ринку й у натовпі стежте за кишенями — дрібні крадіжки трапляються, хоча й рідко.

Головна небезпека для туристів у Сан-Томе і Прінсіпі — не люди, а природа й тропічні хвороби. Малярія поширена на архіпелазі, і профілактику треба починати ще до від'їзду — проконсультуйтеся з лікарем щодо відповідних медикаментів (мефлохін, атовакуон/прогуаніл або доксицикліклін). Комарі найактивніші в сутінки й вночі, тому репелент, довгі рукави ввечері й москітні сітки на вікнах готелю — обов'язкові. Жовта лихоманка, туберкульоз і гепатит А також присутні — щеплення перед поїздкою захистять вас надійніше за будь-який поліс.

Океан навколо островів — особлива тема. Сильні підводні течії є в багатьох місцях і можуть бути небезпечними навіть для досвідчених плавців. Перш ніж заходити у воду на новому пляжі, завжди питайте місцевих — де безпечно купатися, а де ні. Деякі пляжі мають жорсткі течії навіть при зовнішньо спокійному морі. Під час трекінгу в горах завжди беріть місцевого гіда — в густому лісі дуже легко заблукати, стежки часто непомічені, а зв'язок у горах відсутній.

Медична інфраструктура в країні дуже обмежена. Центральна лікарня є в Сан-Томе, але рівень медичної допомоги — далекий від європейського. Для серйозних медичних випадків потрібна евакуація до Лісабону або Луанди. Саме тому медична страховка з покриттям евакуації — абсолютно обов'язкова для будь-якого туриста. Перед поїздкою зробіть копії всіх важливих документів (паспорт, страховка, медична картка) і зберігайте їх окремо від оригіналів — у хмарному сховищі або надіслати на e-mail.

Кілька практичних порад для комфортної поїздки. Португальська мова — офіційна і є основою комунікації, англійська поширена мало. Якщо ви знаєте хоча б кілька базових португальських фраз — вас зустрінуть із подвійною теплотою. Електрична мережа в країні — 220V, розетки португальського типу (тип F). Інтернет є в готелях і кафе столиці, але швидкість невисока — це не місце для відеоконференцій. SIM-карти місцевих операторів (CST і Unitel T+) можна купити в аеропорту або в місті й забезпечити собі мобільний зв'язок та інтернет. І головне — беріть із собою запас терпіння й відкритість до несподіванок: Сан-Томе і Прінсіпі живе у своєму особливому ритмі, і саме це робить його незабутнім.