Бруней: туризм і подорожі

Чому варто відвідати

Бруней — одна з найменших і найзагадковіших країн Південно-Східної Азії, яка дивує мандрівників своєю самобутністю та разючими контрастами. Тут крихітне королівство зберегло архаїчний уклад ісламської монархії, де султан є одночасно главою держави, уряду і верховним релігійним авторитетом. Ця унікальна атмосфера, де традиція та нафтовий добробут переплелися в єдине ціле, робить Бруней справді незвичайним місцем для допитливого мандрівника.

Країна славиться не масовим туризмом, а саме своєю ексклюзивністю. Тут немає натовпів туристів, немає нав'язливих торговців сувенірами, немає переповнених готелів з тисячами відпочивальників. Натомість — тиша мечетей із позолоченими куполами, килим первісних тропічних лісів, що вкриває понад 70% території, і дивовижне водяне місто Кампонг-Айєр, де десятки тисяч людей живуть просто над водою річки Бруней у будинках на палях.

Фінансове процвітання, зумовлене нафтовими та газовими доходами, дало Брунею змогу стати однією з найбагатших країн Азії. Громадяни не сплачують прибуткового податку, медицина і освіта безкоштовні, а ціни на пальне символічні. Для туриста це виявляється в чудово підтримуваній інфраструктурі, чистих вулицях і загальній безпеці — Бруней стабільно входить до переліку найбезпечніших країн світу.

Природа Борнео — а Бруней займає невелику частину цього легендарного острова — пропонує неймовірне біорізноманіття. Дощові ліси Брунею є одними з найстаріших на планеті і вражають кількістю ендемічних видів флори та фауни. Тут мешкають орангутани, хоботні слони, пробоскісні мавпи, сотні видів птахів. Екотуризм поступово стає справжньою гордістю країни, і джунглі Улу-Тембуронгу приваблюють тих, хто прагне справжнього контакту з дикою природою.

Нарешті, Бруней — це країна, яку легко поєднати з поїздкою до Малайзії чи іншими напрямками Борнео. Але навіть як самостійна мета, вона залишає незабутнє враження: монументальна мечеть Омара Алі Сайфуддіна, розкішний палац Істана-Нуруль-Іман, аромати малайської кухні на нічних ринках і щира гостинність місцевих мешканців — усе це складається в образ, який назавжди відкладається в пам'яті.

Географія та природа

Бруней — мікродержава у Південно-Східній Азії, розташована на північно-західному узбережжі острова Калімантан (Борнео). Площа країни становить лише 5 765 квадратних кілометрів, що робить її однією з найменших держав в Азії. На півночі її омиває Південно-Китайське море, а з усіх інших боків Бруней оточений малайзійськими штатами Саравак і Сабах. Примітно, що країна складається з двох не пов'язаних між собою анклавів: основної частини на заході та меншого округу Темпасук на сході, відокремленого від основної частини малайзійською територією.

Рельєф країни відрізняється різноманітністю. Прибережна смуга становить відносно рівнинну низовину з піщаними пляжами та мангровими заростями, що поступово переходять у пагорби, а далі — у передгір'я. Найвища точка країни — гора Букіт-Паган (1 850 м) — розташована в окрузі Темпасук. Значна частина узбережжя, особливо на сході, сильно заболочена. Столиця країни — Бандар-Сері-Бегаван — стоїть у нижній течії річки Бруней, притиснута до неї лісистими пагорбами.

Клімат Брунею — екваторіальний, вологий і спекотний цілий рік. Середньорічна температура коливається в межах 24–32°C, а вологість повітря майже завжди перевищує 80%. Дощі тут — звичне явище будь-якої пори року, але найінтенсивніший сезон дощів припадає на жовтень–лютий, коли мусони несуть особливо рясні опади з боку Південно-Китайського моря. Загальна річна кількість опадів — від 2 500 до 4 000 мм залежно від місцевості.

Понад 70% території Брунею вкриті первісними тропічними лісами, які є частиною одного з найстаріших лісових масивів Землі. Острів Борнео налічує понад 15 000 видів рослин, сотні видів ссавців та близько 600 видів птахів. Окремі дерева борнейських дощових лісів живуть тисячоліттями, а крони сягають 60–70 метрів у висоту. Брунейська частина цього лісового масиву особливо добре збережена завдяки суворій природоохоронній політиці уряду.

Попри мікроскопічні розміри, Бруней має цікаву геологічну основу. Під прибережними рівнинами і на континентальному шельфі зосереджені колосальні запаси нафти і природного газу, що стали основою добробуту держави. Нафтовий район зосереджений переважно на заході країни та у прибережних водах, а також у напрямку від Серії до берегів. Ця невидима географічна особливість — нафтоносні пласти під ногами — відіграла, мабуть, найважливішу роль у формуванні сучасного вигляду Брунею.

Клімат і найкращий час для поїздки

Завдяки екваторіальному клімату Бруней приймає гостей упродовж усього року, але оптимальний час для подорожі — це лютий–квітень та червень–серпень. У ці місяці випадає найменше опадів, небо частіше буває ясним, а денна спека трохи помірніша завдяки морським бризам. Якщо ви плануєте піший туризм у джунглях або відвідування прибережних лагун і пляжів, саме ці місяці подарують вам найкомфортніші умови.

Найдощовіший період — жовтень–лютий — під час якого дме північно-східний мусон. Зливи в цей час можуть бути раптовими й потужними, але, як правило, нетривалими. Сам собою дощовий сезон не є причиною відкладати поїздку: природа після дощу особливо яскрава і живописна, в джунглях відкриваються водоспади в повну силу, а туристів набагато менше. Для тих, хто любить насолоджуватися визначними пам'ятками без натовпів і готовий миритися з короткими зливами, дощовий сезон — цілком прийнятний варіант.

Важливо враховувати і релігійний календар. Бруней — глибоко ісламська країна, і місяць Рамадан накладає свій відбиток на повсякденне життя. У цей час більшість ресторанів не працюють вдень, а вживання їжі та напоїв у громадських місцях для немусульман також небажане. Водночас Рамадан — це унікальна можливість зануритися в автентичну атмосферу: вечірні базари з традиційними стравами, особлива духовна атмосфера в місті, яскраве святкування Айд аль-Фітр (Харі-Райя) в кінці посту.

Якщо ваша ціль — дикарський екотуризм і пригоди в джунглях Улу-Темпаронгу, вибирайте суху пору, бо в дощовий сезон стежки можуть бути важкопрохідними через розливи річок. З іншого боку, для фотографів і любителів дикої природи ранок після дощу — найкращий час для спостереження за птахами та тваринами, які виходять у освіжену після зливи природу. У будь-якому разі збирайте легкий водонепроникний одяг і надійне взуття для вологих умов — вони знадобляться незалежно від сезону.

Температура в Брунеї цілий рік тримається в межах 24–32°C і практично не залежить від місяця. Тому головний орієнтир при виборі часу — саме режим опадів і особисті вподобання щодо атмосфери подорожі. Загалом, якщо ви не обмежені у виборі дат, лютий–квітень вважається золотим стандартом: помірний клімат, менше вологи, вся туристична інфраструктура у повній бойовій готовності.

Історія та культура

Історія Брунею сягає XIV століття, коли виникло потужне Брунейське султанство, що контролювало значну частину Калімантану та південних Філіппін. У XVI столітті держава досягла свого розквіту, підтримуючи торгові відносини з Китаєм та європейськими колоніальними державами. Прихід ісламу у XV столітті значно вплинув на культуру та політичний устрій країни.

У XIX столітті могутність султанату почала слабшати через внутрішні конфлікти та тиск європейських колонізаторів. У 1888 році Бруней став британським протекторатом, зберігши внутрішню автономію під владою султана. Відкриття нафтових родовищ у 1929 році кардинально змінило економіку країни, перетворивши її на одну з найбагатших у регіоні.

Незалежність Бруней здобув у 1984 році, ставши останньою країною Південно-Східної Азії, що звільнилася від колоніального правління. Сучасний Бруней — абсолютна монархія під владою султана, який є одночасно главою держави, уряду та духовним лідером нації.

Населення та суспільство

У Брунеї проживає близько 460 тисяч осіб, що робить країну однією з найменш населених у світі. Етнічний склад досить різноманітний: малайці становлять 65% населення, китайці — 10%, корінні народи — 3%, а решту складають індуси та представники інших національностей. Офіційною мовою є малайська, але широко використовуються англійська, китайська та різні місцеві діалекти.

Економіка Брунею майже повністю залежить від видобутку нафти та природного газу, які становлять понад 90% експорту країни. Завдяки цим ресурсам Бруней має один із найвищих рівнів життя у світі — громадяни не сплачують податки на прибутки, освіта та медицина безкоштовні. Уряд активно намагається диверсифікувати економіку, розвиваючи туризм, сільське господарство та фінансові послуги.

Ісламська релігія відіграє центральну роль у житті суспільства. З 2014 року в країні поступово впроваджується шаріатське право. Бруней відомий своєю політичною стабільністю, низьким рівнем злочинності та високими соціальними стандартами для своїх громадян.

Віза та документи

Для громадян України подорож до Брунею вимагає отримання візи. На відміну від жителів деяких інших країн, які можуть відвідувати Бруней безвізово або за спрощеною процедурою, українці зобов'язані заздалегідь оформити в'їзний дозвіл. Найзручніший спосіб зробити це — через посольство Брунею, найближче до України розташоване в Берліні, Відні або Варшаві, а також через посольства в деяких азійських столицях, зокрема в Бангкоку чи Сінгапурі, якщо ви плануєте подорож через ці міста.

Для оформлення туристичної візи зазвичай потрібні: закордонний паспорт з терміном дії не менше шести місяців після запланованої дати виїзду, заповнена анкета встановленого зразка, фотографії паспортного формату, підтвердження місця проживання в Брунеї (бронювання готелю), зворотній авіаквиток або квиток до третьої країни, а також виписка з банківського рахунку, що підтверджує наявність достатніх коштів для перебування в країні. Термін розгляду заяви, як правило, становить від кількох робочих днів до двох тижнів.

Туристична віза зазвичай видається на строк до 14–30 днів і є одноразовою. Якщо ви плануєте поїздку через Малайзію — а саме так роблять більшість мандрівників, що летять через Куала-Лумпур — важливо мати на увазі, що малайзійська транзитна зупинка може вимагати окремого дозволу залежно від вашого маршруту. Уточнюйте актуальні вимоги безпосередньо перед поїздкою, адже візовий режим може змінюватися.

На кордоні та в аеропорту варто бути готовим до детального прикордонного контролю. Бруней дуже серйозно ставиться до питань безпеки та дотримання митних правил. Суворо заборонено ввезення алкоголю: немусульмани мають право ввезти не більше двох пляшок вина або пива на особу для особистого вживання, і ці напої не можна вживати в громадських місцях. Категорично заборонений ввіз наркотиків — за вживання та розповсюдження передбачена смертна кара. Також обмежений ввіз тютюнових виробів та деяких видів харчових продуктів.

Що стосується документів, потрібних під час перебування в країні, рекомендується завжди мати при собі паспорт або його завірену копію — місцева поліція може запитати документи на вулиці. Медична страховка є надзвичайно важливою: медицина для іноземців у приватних клініках коштує чимало, тому оформлення страховки з широким покриттям, включно з евакуацією, є обов'язковим пунктом підготовки до поїздки.

Як дістатися та транспорт

Основна точка в'їзду до Брунею — Міжнародний аеропорт Бандар-Сері-Бегаван, розташований приблизно за 10 км від центру столиці. Прямих рейсів із України до Брунею не існує, тому доведеться робити пересадку. Найзручніші транзитні вузли — Куала-Лумпур (аеропорт KLIA), Сінгапур (Чангі), Гонконг або Дубай. Авіаційна компанія Royal Brunei Airlines здійснює рейси з кількох азійських хабів, зокрема з Куала-Лумпуру, Сінгапуру, Бангкоку, Манілі та Лондона. Також туди літають Malaysia Airlines, Singapore Airlines та деякі інші перевізники.

Загальний час у дорозі з України, враховуючи пересадку, зазвичай становить від 16 до 24 годин залежно від маршруту та тривалості транзиту. Найекономніший варіант — летіти через Куала-Лумпур: там є численні сполучення з Брунеєм рейсами тривалістю близько однієї години сорока хвилин. Квитки варто бронювати заздалегідь, особливо у пікові туристичні місяці.

Крім авіаперельоту, до Брунею можна дістатися з малайзійського штату Саравак наземним транспортом або поромом. Наземний маршрут проходить через прикордонний перехід Серія–Мірі і є популярним серед тих, хто подорожує Борнео в рамках ширшого маршруту по Малайзії. Автобусні рейси із Міірі до Бандар-Сері-Бегавана займають приблизно чотири години. Поромне сполучення існує між малайзійським Лабуаном і брунейськими портами, хоча цей маршрут більш живописний, аніж зручний.

Пересування всередині самого Брунею має свою специфіку. Загальна протяжність країни невелика — зі сходу на захід Бруней можна перетнути на автомобілі приблизно за дві години. Однак громадський транспорт розвинений слабко: автобусна мережа існує, але маршрути нечасті й не охоплюють туристичних об'єктів. Найзручніший і найпоширеніший варіант для туристів — оренда автомобіля або поїздки на таксі та через додатки для виклику авто. Ціни на пальне в Брунеї одні з найнижчих у світі завдяки державним субсидіям, що робить пересування автомобілем дуже дешевим.

Особливою та абсолютно унікальною формою транспорту в столиці є водяні таксі — маленькі дерев'яні моторні човни, які перевозять пасажирів по річці Бруней між береговою частиною міста і водяним містом Кампонг-Айєр. Це не просто туристична атракція, а повноцінний міський транспорт, яким місцеві мешканці користуються щодня. Послуга коштує символічні кілька брунейських доларів і є найкращим способом відчути повсякдення столиці зсередини.

Найвідоміші міста

Бандар-Сері-Бегаван

Столиця · Бруней

Бандар-Сері-Бегаван — столиця та єдине справжнє місто Брунею — є центром усього туристичного життя країни. Місто розташоване в нижній течії річки Бруней, де вона розширюється перед впадінням у Південно-Китайське море. Назва столиці перекладається як «Місто Господнє Миру» — і ця поетична назва чудово відображає атмосферу, яку відчуваєш тут.

Детальніше →

Найнезвичайнішою частиною столиці є Кампонг-Айєр — водяне місто, що налічує понад 30 сіл на палях над річкою. Близько 30 000 людей проживає у будинках, з'єднаних дерев'яними мостками та підвісними переходами, а пересувається цей цілий мегаполіс над водою переважно на моторних човнах. Тут є школи, мечеті, поліцейські дільниці, магазини, ресторани — усе те, що є в будь-якому міському кварталі, лише розміщене на воді. Кампонг-Айєр існує щонайменше 1 300 років і колись вразив учасника плавання Магеллана настільки, що той назвав його «Венецією Сходу».

Серія — друге за значенням місто Брунею, розташоване на заході країни, — є серцем брунейської нафтової промисловості. Місто виросло навколо нафтових промислів у 1920-х роках і досі несе на собі відбиток нафтового буму: просторі вулиці, добре підтримувані райони, що нагадують американські нафтові містечка середини XX століття. Для туристів Серія цікава насамперед Пляжем Куала-Белаіт і музеєм нафтової промисловості, де можна дізнатися, як «чорне золото» змінило долю маленького султанату.

Що подивитися

Острів Борнео (Калімантан)

Острів Борнео або Калімантан розташований в Південно-Східній Азії і вважається третім за величиною в світі. Він займає територію в 743,33 тис. Км², що біль

Острови Спратлі

Острови Спратлі - архіпелаг в південно-західній частині Південно-Китайського моря. У 1791 р вітру і течії занесли в ці води судно британського капітана Ген

Мечеть Султана Омара Алі Сайфуддіна

Мечеть Султана Омара Алі Сайфуддіна - королівська мечеть, розташована в Бандар-Сері-Бегавані, в столиці Султанату Бруней. Мечеть вважається однією з найкра

Південно-Китайське море

Південно-Китайське море - полузамкнутое море біля берегів Південно-Східної Азії, між півостровом Індокитай, островами Калімантан, Палаван, Лусон і Тайвань.

Кухня та гастрономія

Брунейська кухня — це смачне злиття малайських, китайських та індійських кулінарних традицій, доповнених місцевими борнейськими рецептами і регульованих нормами ісламського харчового кодексу — халяль. Оскільки Бруней є строго мусульманською країною, свинина та алкоголь у публічному харчуванні відсутні абсолютно. Натомість на першому місці — м'ясо птиці, яловичина, баранина, морепродукти та риба, а також величезна кількість рису, локшини і свіжих тропічних овочів і фруктів.

Найпопулярніша страва, яку варто скуштувати насамперед, — нас леман (nasi lemaan). Це рис, зварений у кокосовому молоці, ароматизований листям пандана, що подається з вареним або смаженим куркою, твердо звареними яйцями, арахісовим соусом, огірком і самбалом — гострим чилійним соусом. Страва є брунейським аналогом малайзійського нас лемак і споживається як на сніданок, так і в будь-який час доби. Продають її на кожному кутку, і ціна дуже демократична.

Амбуяя — ще одна специфічно борнейська страва, яку рідко зустрінеш за межами регіону. Це особлива желеподібна локшина, виготовлена з крохмалю сагової пальми і подана в бульйоні або з різноманітними соусами та добавками. Амбуяя — традиційна страва корінних народів Борнео, яку сьогодні їдять у всіх районах Брунею як вуличну їжу або в невеликих ресторанах. Для вуха і ока вона здається незвичною, але смак делікатний і приємний.

Нічні ринки, або базари рамадан (навіть поза місяцем посту вони нерідко тривають), — це найкраще місце для знайомства з брунейською вуличною їжею. Найвідоміший — ринок Кіянґ Бату Марджанг у столиці, де щовечора розкладають свої лотки десятки продавців. Тут можна знайти шашлики-сате на бамбукових паличках, прянощеві супи, пиріжки курупук, різноманітну смажену рибу, десерти з кокосом і солодкі напої зі свіжих тропічних фруктів.

Ресторанне життя столиці зосереджено переважно в торгових центрах і вздовж головних вулиць. Тут можна знайти все: від традиційних малайських і китайських ресторанів до закладів японської, корейської, тайської та навіть індійської кухні. Ресторанів міжнародного рівня відносно небагато, проте вони є і тримають гідний рівень. Цікаво, що через відсутність алкогольних ліцензій усі ресторани Брунею є безалкогольними, і до цього треба бути готовим. Натомість широкий вибір свіжих соків, кокосової води, охолоджених чаїв та інших безалкогольних напоїв цілком компенсує відсутність вина і пива.

Із китайського харчового спадку брунейська кулінарія запозичила численні страви з рисової або яєчної локшини, дімсамні закуски, тушковане м'ясо в соєвому соусі та різноманітні смажені страви вок. Китайська громада Брунею має власні ресторани, де подають традиційні рецепти, адаптовані до норм халяль — без свинини, але зі збереженням автентичного смаку. Справжнє відкриття для гостя — це сніданок у місцевій кав'ярні-«копітіам» (китайський кофейний будинок), де подають яйця вкруту, намащений кокосовим джемом тост і міцну місцеву каву з цикорієм.

Валюта, бюджет та ціни

Офіційна валюта Брунею — брунейський долар (BND, символ B$). Цікавою особливістю є те, що брунейський долар перебуває у паритеті один до одного з сингапурським доларом (SGD): обидві валюти приймаються в Брунеї та Сінгапурі взаємозамінно за номінальним курсом. Один брунейський долар приблизно дорівнює 0,75 долара США (курс може змінюватися). Банкомати в столиці є доступними і видають місцеву валюту, а кредитні картки Visa та Mastercard широко приймаються у великих готелях, торгових центрах і ресторанах. У маленьких закладах і на ринках краще мати готівку.

Бруней — не найдешевша туристична дестинація в Південно-Східній Азії, але і не найдорожча. Завдяки державним субсидіям деякі речі тут коштують напрочуд мало: пальне — одне з найдешевших у світі, електрика і комунальні послуги субсидовані, громадський транспорт символічний за ціною. Водночас готелі, особливо якісні, можуть бути недешевими, а різноманіття бюджетного розміщення в країні обмежено.

Орієнтовний бюджет на одного мандрівника на добу: бюджетний варіант (хостел або дешевий готель, вулична їжа, самостійне пересування) — від 50 до 80 BND (близько 35–60 доларів США). Середній рівень (комфортний готель 3–4 зірки, харчування в ресторанах, екскурсії) — від 150 до 250 BND на добу. Преміум-рівень (п'ятизіркові готелі, у тому числі Empire Hotel — один із найрозкішніших готелів Азії, преміум-ресторани, приватні тури) — від 400 BND і вище без обмежень.

Вулична їжа та продукти в супермаркетах коштують порівняно недорого: тарілка нас леман на ринку — 1–2 BND, обід у простому ресторані — 5–10 BND, кава — 1–3 BND. Вхід до більшості державних музеїв або безкоштовний, або символічний — 1–5 BND. Водяне таксі по річці обходиться в 1 BND. Оренда автомобіля — від 50–80 BND на добу залежно від класу. Екскурсія до Улу-Темпаронгу у складі туристичної групи коштуватиме 70–130 BND з людини, включаючи трансфер на човні і гід.

Важлива особливість: в Брунеї немає туристичного податку, і більшість державних об'єктів безкоштовні для відвідування. Це частково компенсує вищі ціни на проживання та авіаперельоти. Також варто пам'ятати, що Бруней — нетипова туристична країна, де торгуватися за ціни не прийнято. Ціни в магазинах і ресторанах фіксовані; на ринках інколи можна поговорити про знижку при купівлі кількох одиниць товару, але це радше виняток, ніж правило.

Безпека та корисні поради

Бруней є однією з найбезпечніших країн у всьому світі. Рівень злочинності тут надзвичайно низький: крадіжки, вуличне насильство чи шахрайство щодо туристів — явища виключні. Вулицями столиці можна спокійно ходити вночі, залишати речі на столику в кафе під час короткої відлучки і не турбуватися про кишенькових злодіїв у натовпі. Цьому сприяє як суворе законодавство, так і загальний добробут населення — у країні, де рівень безробіття низький, а соціальні гарантії високі, стимул до дрібного злочину мінімальний.

Разом із тим, Бруней — консервативна ісламська монархія з суворим законодавством, яке суттєво відрізняється від звичного для українських туристів. Прилюдне вживання алкоголю суворо заборонено, і за це передбачені серйозні штрафи. Подружня невірність, одностатеві стосунки і ряд інших дій переслідуються за законом, у тому числі за нормами шаріату. Туристи формально перебувають під захистом цивільного права, однак варто поводитися з повагою до місцевих норм і традицій — щоб уникнути непорозумінь.

Дрес-код для відвідування мечетей та інших релігійних об'єктів є обов'язковим. Жінкам слід закрити плечі та коліна, бажано — надягти хустку на голову. Чоловіки також мають бути одягнені скромно: шорти і майки у мечеті неприйнятні. Для туристів, які не мають відповідного одягу, при вході до великих мечетей, як правило, безкоштовно видають накидки-абаї. Входити до мечеті у взутті заборонено — туфлі залишають біля входу.

У святий місяць Рамадан (дати щороку змінюються відповідно до місячного календаря) прийом їжі та пиття у громадських місцях вдень є неповажним жестом щодо мусульман, що постять. Більшість ресторанів у денний час закриті. Туристам рекомендується в денні години Рамадану харчуватися в готелі або в закритих від вулиці закладах. Після заходу сонця місто оживає — і це найкращий час для прогулянок ринком і спостереження за вечірнім молитовним ритуалом.

Медичне обслуговування іноземців платне і може бути дорогим. Оформлення страхового поліса з широким покриттям — обов'язкова умова. У Бандар-Сері-Бегавані є кілька сучасних лікарень із кваліфікованим персоналом, однак складні медичні випадки зазвичай евакуюють до Сінгапуру. Перед поїздкою у тропічний регіон проконсультуйтеся з лікарем щодо щеплень: рекомендованими є гепатит А, черевний тиф, і залежно від планів — профілактика від малярії (якщо плануєте похід у ліс). Сонцезахисний крем, репелент від комах і таблетки від розладу шлунку — must-have для будь-якої азійської подорожі.

Кілька практичних порад напостанок. Мережа мобільного зв'язку в Брунеї добра: оператори DST і progresif пропонують туристичні SIM-картки з пакетами мобільного інтернету. Wi-Fi доступний у більшості готелів та торгових центрів, але у джунглях зв'язку немає зовсім. Фотографувати мечеті, визначні місця і природу можна вільно; однак знімати місцевих мешканців, особливо жінок, варто лише з їхнього дозволу. Поводитися спокійно, доброзичливо і з повагою — і Бруней відповість вам тим самим: тихою, безпечною і незабутньою подорожжю, яка залишить у серці спогади про один із найнетиповіших куточків нашої планети.