Литва: туризм і подорожі

Чому варто відвідати

Литва — це країна, яка вміє здивувати навіть найдосвідченішого мандрівника. Тут середньовічні замки сусідять із сучасними кав'ярнями, а густі соснові ліси раптово відступають, відкриваючи вид на срібне Балтійське море. Литва — найбільша з трьох прибалтійських держав — зберегла свій самобутній характер крізь століття воєн, окупацій і боротьби за незалежність, і саме ця глибока історична пам'ять надає їй особливого шарму. Приїхавши сюди, ви відчуєте, як минуле і сучасне переплітаються в єдину живу тканину.

Вільнюс — одна з найкрасивіших столиць Центральної Європи — у 2009 році був визнаний Культурною столицею Європи, і це визнання є цілком заслуженим. Старе місто, внесене до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зачаровує своєю барочною архітектурою, вузькими бруківними вулицями та затишними двориками. Поруч із ним розквітає динамічний сучасний квартал із галереями, ресторанами та стартапами — Вільнюс сміливо дивиться у майбутнє, не відриваючись від коренів.

Природа Литви — окрема пісня. П'ять національних парків, близько трьох тисяч озер, безмежні ліси та унікальна Куршська коса — довга піщана смуга між Балтійським морем і Куршською затокою, яку ЮНЕСКО також визнало об'єктом світової спадщини. Тут можна провести цілий день, блукаючи серед велетенських рухомих дюн, і не зустріти жодної людини. Або, навпаки, приїхати в розпал літа до Паланги і поринути в атмосферу балтійського курорту з його набережною, бурштиновими крамничками та нічними клубами.

Литва — країна, де ціни залишаються значно нижчими, ніж у Центральній чи Західній Європі, хоча рівень сервісу давно вже відповідає євростандартам. Ви зможете чудово поїсти у ресторані, зупинитися в комфортному готелі, відвідати десятки музеїв і пам'яток — і при цьому не спустошити гаманець. Саме тому Литва стає дедалі популярнішим напрямком серед тих, хто цінує автентичність, глибину та розумне співвідношення ціни й якості.

Ще один незаперечний аргумент на користь Литви — її фестивальна культура. Тут щороку проводяться десятки музичних, театральних, народних і гастрономічних свят. Національний фестиваль пісні, що збирає тисячі виконавців раз на п'ять років, — це дійство, яке беззаперечно варте того, аби спланувати свою подорож саме під цю дату. Литва живе, співає і танцює — і щиро запрошує вас приєднатися.

Географія та природа

Литва розташована на північному сході Європи і є найбільшою з трьох прибалтійських держав. На заході країна омивається Балтійським морем, на півночі межує з Латвією, на сході і південному сході — з Білоруссю, на півдні — з Польщею, а на південному заході має невелику спільну ділянку кордону з Калінінградською областю Росії. Така геополітична позиція визначила бурхливу і складну долю країни, яка протягом століть перебувала на перехресті цивілізацій і геополітичних інтересів великих держав.

Рельєф Литви переважно рівнинний — це країна без справжніх гір. Найвища точка, пагорб Юозапіне, піднімається лише на 292 метри над рівнем моря. Проте така «рівнинність» аж ніяк не робить пейзажі одноманітними. Тут відкриваються безмежні поля й луки, вкриті синіми озерами — їх у Литві налічується близько трьох тисяч. Більше третини всієї території вкрито змішаними лісами, де зростають корабельні сосни, дуби та ялини. У цих лісах засновано національні парки, де живуть лосі, олені, рисі та безліч видів птахів.

Клімат Литви формується під подвійним впливом: вологих повітряних мас із Балтійського моря та Атлантики і більш континентального повітря зі сходу. Це зумовлює помірний клімат без різких температурних перепадів. Літо тепле, але не спекотне: середня температура липня — від +17°C до +23°C. Зими сирі та відносно м'які, хоча в центральній частині країни іноді трапляються морози до -20°C. Більшість зим, утім, проходять без значних снігових покривів на узбережжі.

Особливе місце в географії Литви посідає Куршська коса — вузька піщана коса завдовжки 98 кілометрів, що відокремлює Куршську затоку від Балтійського моря. Північна частина коси належить Литві, південна — Калінінградській області Росії. Ця унікальна природна формація з найвищими рухомими піщаними дюнами в Європі (деякі сягають 60–70 метрів) включена до Списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Крім дюн, тут є мальовничі ліси, рибальські селища та чудові пляжі.

Середньорічна кількість опадів у Литві становить близько 660 мм. Вони розподілені відносно рівномірно протягом року, хоча липень вважається найдощовішим місяцем. Туман і похмура погода є звичними явищами у будь-яку пору року, особливо на узбережжі. Пляжний сезон на Балтійському морі триває лише два місяці — липень і серпень, коли вода прогрівається до +20°C...+22°C. Відсутність агресивного сонця і чисте морське повітря роблять литовський клімат особливо привабливим для оздоровчого туризму та відпочинку з дітьми.

Клімат і найкращий час для поїздки

Литва — одна з тих країн, куди можна їхати у будь-яку пору року, бо кожна пропонує свій неповторний настрій і свої принади. Проте найпопулярнішим і найкомфортнішим для більшості туристів залишається літній сезон — з червня по серпень. Саме тоді Литва розкривається у всій красі: довгі сонячні дні, купання у Балтійському морі, фестивалі просто неба й жваве курортне життя в Паланзі та на Куршській косі. Якщо плануєте поїздку влітку, готель варто бронювати завчасно — вільних місць у розпал сезону буває мало.

Весна в Литві — пора пробудження природи та помірного туристичного потоку. Наприкінці квітня — на початку травня дні стають дедалі довшими, температура поступово підвищується до +12°C...+16°C, а національні парки вкриваються свіжою зеленню. Це чудовий час для пішохідних і велосипедних мандрівок, огляду пам'яток і відвідування міст без натовпів. У травні у Вільнюсі проходить Фестиваль вуличного театру, а у квітні — Міжнародний джазовий фестиваль.

Осінь — особливо вересень — вважається ще одним чудовим часом для подорожі. Литовці навіть мають поняття «бабусине літо» — кількатижневий період теплої та сонячної погоди на початку вересня. Ліси вдягаються у золоте й червоне вбрання, черги у музеях і на оглядових майданчиках зникають, а ціни на проживання помітно знижуються порівняно з піком сезону. Ідеальний момент для тих, хто цінує спокій, природу та автентичну атмосферу старовинних міст без туристичного ажіотажу.

Зима у Литві — це час тихих курортів, засніжених лісів і лікувальних спа. Паланга, взимку позбавлена літнього шуму, перетворюється на місце для спокійного відпочинку та оздоровлення. Головний зимовий курорт — Друскінінкай на півдні країни: затишне містечко, оточене сосновими лісами, відоме своїми мінеральними водами та сучасними SPA-комплексами. Снігові пейзажі Литви мають своє особливе чарування, а підлідна риболовля на замерзлих озерах давно стала окремою туристичною принадою. Різдвяний Вільнюс прикрашають ілюмінація і ярмарки, а атмосфера в місті стає дуже теплою та сімейною.

Для тих, хто хоче поєднати економію з цікавими враженнями, найкраще підходить міжсезоння — кінець квітня, травень або вересень. Готелі пропонують привабливіші тарифи, ресторани не переповнені, а всі пам'ятки і парки відкриті. Якщо ж ваша мета — відвідати якийсь конкретний фестиваль, варто планувати поїздку заздалегідь: Національний фестиваль пісні проводиться раз на п'ять років, Дні Казюкаса — на початку березня, а Міжнародний джазовий фестиваль — щороку в квітні у Вільнюсі.

Історія та культура

У XIV столітті Литва була найбільшою європейською державою того часу. Територія сучасної України, Білорусі та частини Росії і Польщі входили до складу Великого князівства Литовського. У 1569 році Люблінською унією була створена Річ Посполита, яка проіснувала понад 200 років, поки сусідні держави не розділили її території у період з 1772 по 1795 роки.

Після поділів Речі Посполитої Російська імперія встановила контроль над більшою частиною литовських земель. Протягом свого існування територія сучасної Литви входила спочатку до Великого князівства Литовського, потім до Речі Посполитої, Російської імперії та, зрештою, до Радянського Союзу.

У 1918 році Литва проголосила незалежність, але у 1940 році була окупована Радянським Союзом. Після Другої світової війни країна перебувала під радянським пануванням до 1990 року, коли стала першою радянською республікою, що проголосила незалежність. З 2004 року Литва є членом ЄС та НАТО.

Населення та суспільство

Прапор Литви — це тріколор з трьох рівних горизонтальних смуг: жовтої, зеленої та червоної. Кольори засновані на традиційному литовському вбранні. Жовтий символізує сонце, поля пшениці та процвітання, зелений — ліси, природу та надію, червоний — кров, пролиту за незалежність, хоробрість та любов до Батьківщини.

Герб Литви — один з найстаріших в Європі, вперше документально зафіксований у 1366 році. На червоному щиті зображений лицар в обладунках верхи на коні з піднятим мечем і щитом. Ця емблема, відома як Вітіс ("Погоня"), є символом хоробрості та свободи.

Після незалежності у 1990-х роках Литва провела успішні економічні реформи, приватизацію та залучення іноземних інвестицій. Країна входить до єврозони з 2015 року. Основні галузі економіки включають обробку харчових продуктів, машинобудування, хімічну промисловість, деревообробку та IT-сектор, який активно розвивається.

У сільському господарстві важливе місце займають молочне тваринництво, вирощування зерна, картоплі та цукрового буряка. Головні торговельні партнери — країни ЄС, особливо Німеччина, Польща та Латвія.

Віза та документи

Литва є членом Європейського Союзу та Шенгенської зони з 2004 року, тому для в'їзду до неї діють стандартні правила Шенгену. Для громадян України, відповідно до безвізового режиму, запровадженого у червні 2017 року, в'їзд до країн Шенгенської зони можливий без візи на строк до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Для поїздки необхідний лише біометричний закордонний паспорт, термін дії якого має перевищувати заплановану дату виїзду щонайменше на три місяці.

Безвізовий режим поширюється виключно на туристичні та приватні поїздки. Якщо ви плануєте навчання, роботу або тривале перебування, знадобиться відповідна довгострокова віза або дозвіл на проживання. У цьому випадку слід звернутися до Посольства або Консульства Литви до від'їзду. Також зверніть увагу: 90-денний безвізовий термін поширюється на всю зону Шенген загалом, а не лише на Литву, тому якщо ви вже відвідали інші шенгенські країни, ці дні враховуються.

Перетинаючи кордон, рекомендується мати при собі підтвердження мети поїздки: бронювання готелю, зворотні квитки, запрошення від приймаючої сторони або туристичний ваучер. Прикордонники мають право поставити уточнювальні запитання, тому краще мати ці документи в роздрукованому або цифровому вигляді. Також бажано мати підтвердження наявності достатніх коштів для перебування — орієнтовно близько 50 євро на добу.

Медичне страхування для поїздки до Литви є обов'язковим і повинне покривати витрати на лікування в розмірі щонайменше 30 000 євро. Це стандартна вимога для в'їзду до Шенгенської зони. Страховий поліс можна оформити онлайн або через страхову компанію — сьогодні цей процес займає не більше кількох хвилин. Вартість страховки залежить від тривалості поїздки й зазвичай є цілком доступною.

Водіям, які планують їхати до Литви власним або орендованим автомобілем, варто пам'ятати про документи на транспортний засіб: технічний паспорт, страховий поліс «Зелена картка» та водійські права міжнародного зразка. На митниці при перетині кордону можуть запитати декларацію на ввезення готівки, якщо її сума перевищує 10 000 євро. Домашніх тварин, якщо ви подорожуєте з ними, необхідно ввозити з відповідними ветеринарними документами та паспортом тварини зі щепленням від сказу.

Як дістатися та транспорт

Найзручніший спосіб дістатися до Литви з України — літак. Міжнародний аеропорт Вільнюса приймає рейси з багатьох європейських міст, у тому числі з Варшави, Риги, Франкфурта, Амстердама та Лондона. Прямих регулярних рейсів з України на сьогодні немає, тому доводиться летіти з пересадкою — найчастіше через Варшаву, Ригу, Гельсінкі або Вільнюс через інші хаби. Бюджетні авіакомпанії Ryanair і Wizz Air пропонують доступні квитки з кількох польських аеропортів, до яких можна дістатися автобусом. Крім Вільнюса, у Литві є ще аеропорти в Каунасі та Паланзі.

Автобус залишається одним із найбільш поширених способів добратися до Литви з сусідніх країн. Автобусні маршрути з Варшави, Риги та Таллінна до Вільнюса обслуговують перевізники Ecolines, Lux Express та FlixBus. Дорога з Варшави займає близько 9 годин, з Риги — приблизно 4 години. Це бюджетний варіант, хоча й не найшвидший. Міжнародний автовокзал Вільнюса розташований у центрі міста, тому дістатися звідти до будь-якого готелю дуже зручно.

Залізничне сполучення з Литвою існує, але воно менш розвинене, ніж автобусне. Потяги курсують між Вільнюсом і Ригою, Мінськом та Варшавою. Нічні поїзди пропонують комфортний варіант для тривалих маршрутів. Усередині країни залізниця поєднує Вільнюс, Каунас і Клайпеду — поїздка між столицею і Каунасом займає близько 1,5 години, а до Клайпеди — приблизно 3 години.

Пересуватися Литвою найзручніше автомобілем, особливо якщо ви плануєте відвідати кілька міст і національні парки. Дороги в країні загалом у хорошому стані, хоча в деяких сільських районах зустрічаються ділянки гіршої якості. Прокат автомобіля в аеропорту Вільнюса та в інших великих містах пропонують усі провідні міжнародні компанії — Hertz, Avis, Europcar, Budget. Варто пам'ятати: у Литві правостороннє дорожнє рух, а дозволена швидкість у місті — 50 км/год, за містом — 90 км/год, на автомагістралях — 130 км/год.

Громадський транспорт у Вільнюсі та Каунасі добре розвинений: автобуси й тролейбуси покривають більшість районів міста. Квитки можна придбати у водія або в кіосках, проте вигідніше скористатися електронною транспортною карткою Vilniečio kortelė у Вільнюсі, яка дає знижку на проїзд. У Вільнюсі також успішно працюють сервіси таксі та Bolt, причому Bolt-таксі значно дешевше за традиційне. Для поїздок між містами зручні автобуси компанії Kautra або Toks — квитки продаються на автовокзалах або через інтернет.

Найвідоміші міста

Вільнюс

Столиця · Литва

Вільнюс — безумовний центр притяжіння для більшості туристів і одна з найчарівніших столиць Балтії. Місто розташоване у південно-східній частині країни, на берегах річки Нярис. Старе місто Вільнюса є найбільшим у Центральній і Східній Європі і включено до Списку ЮНЕСКО ще в 1994 році.

Детальніше →

К

Каунас

друге за величиною місто Литви

Каунас — друге за величиною місто Литви і колишня столиця держави в міжвоєнний період (1920–1939 років). Саме тоді тут було збудовано більшість адміністративних і культурних споруд, що надали Каунасу неповторний вигляд міста в стилі функціоналізму. Сьогодні це справжній скарб для цінителів архітектури XX століття — Каунас навіть отримав статус Культурної столиці Європи 2022 року.

Детальніше →

К

Клайпеда

єдине портове місто Литви

Клайпеда — єдине портове місто Литви та головні морські ворота країни. Місто має особливу атмосферу: його старовинний Рибальський квартал із напівфахверковими будинками нагадує про часи, коли Клайпеда (тоді — Мемель) входила до складу Пруссії і навіть нетривалий час була під управлінням Франції. Через Клайпеду перепливають пороми на Куршську косу і до Швеції.

Детальніше →

Паланга

Друскінінкай — головний курорт півдня Литви, розташований серед соснових лісів на березі річки Неман. Це місто відоме своїми мінеральними джерелами, бальнеологічними санаторіями та сучасними SPA-готелями. Саме тут народився відомий художник Константінас Чюрльоніс, і в місті є присвячений йому меморіальний музей. Взимку Друскінінкай приваблює туристів лижним курортом Snow Arena — закритим манежем зі штучним снігом.

Детальніше →

Тракай — маленьке містечко за 28 кілометрів від Вільнюса, яке обов'язково слід включити до програми будь-якої подорожі. Це стародавня столиця Великого Князівства Литовського, розташована серед кількох озер. Головна пам'ятка — знаменитий острівний замок XIV–XV століть, відновлений у XX столітті. Замок стоїть прямо у воді, з'єднаний з берегом дерев'яними містками, і виглядає як щось із казки. Поряд можна покататися на човні, скуштувати кібінай (пиріжки карайської кухні) і помилуватися панорамою озер. Тракай — ідеальне місце для одноденної екскурсії з Вільнюса.

Що подивитися

Вільнюський університет

? Вільнюс  ·  Архітектура  ·  Старе місто · ЮНЕСКО

Старе місто Вільнюса — перше і найголовніше місце, яке варто побачити в Литві. Забудьте про мапи і просто ідіть вузькими бруківними вуличками, завертаючи у всі ворота та дворики, — і кожен поворот подарує нову несподівану красу.

Куршська коса

Куршська коса — природне чудо, яке справляє незабутнє враження на будь-якого відвідувача. Ця піщана «стрілка» завдовжки 98 кілометрів відокремлює тиху Куршську затоку від бурхливого Балтійського моря. Литовська частина коси — Неринга — є національним парком. Тут дозволено в'їжджати лише заплативши невеликий збір за автомобіль.

Кухня та гастрономія

Литовська кухня — це серйозна, ситна і щира їжа, що сформувалася в умовах суворого клімату і переважно аграрного способу життя. В її основі — картопля, жито, м'ясо, молочні продукти та лісові дари: гриби і ягоди. Литовці не страждають від відсутності апетиту, і їхня кухня — найкращий доказ цього. Їжа тут проста, але поживна і смачна; у ній відчувається вплив польської, єврейської та білоруської кулінарних традицій, але є й цілком самобутні страви, які більше ніде у світі не знайдеш.

Найвідоміша страва литовської кухні — цеппелінай (cepelinai), або «цепеліни». Це великі вареники у формі дирижабля, приготовані з тертої сирої та вареної картоплі, з начинкою з м'ясного фаршу або сиру. Подаються вони зі сметаною, смаженим беконом і цибулею. Одна порція з двох цеппелінів — це вже повноцінна обідня порція, тому замовляйте обдумано. Інша популярна страва — шалтіборщяй, холодний бурячний борщ на кефірі, що подається з гарячою вареною картоплею — ідеальний освіжаючий суп у спекотний літній день.

Обов'язково спробуйте кугеліс — запечена картопляна запіканка з шматочками м'яса або шкварками, яку їдять з ложечкою сметани. Ця страва є «душевним» символом литовської домашньої кухні. Жемайчяй блінай — деруни, фаршировані м'ясом і обсмажені у сметані, — теж варті уваги. Любителям супів радимо спробувати журу — густий кисло-борошняний суп із часником і вареними яйцями, що є традиційним великоднім стравом у Литві.

Литва пишається своїми молочними продуктами: місцеві сири (varškės sūris із сиру, сметана, кефір і різноманітні йогурти) відрізняються свіжістю і натуральністю. Особливо відомий литовський витий сир — джюгас і швентупяй, тверді сири, що витримуються місяцями й мають насичений смак. Ще один гастрономічний символ країни — чорний литовський хліб, виготовлений зі стовідсоткового житнього борошна на заквасці. Жоден обід у Литві не обходиться без скибки такого хліба.

З напоїв варто спробувати квас — освіжаючий хлібний напій, особливо популярний влітку, а також пиво місцевих пивоварень: Svyturys, Utenos і Kalnapilis давно стали брендами з власною фанатською аудиторією. У Литві також виробляють власне вино з фруктів і ягід, хоча виноградні вина, зрозуміло, імпортні. Для любителів чогось міцнішого — Trejos Devynerios, знаменита литовська гірка настоянка на 29 травах, яка вважається народним засобом від багатьох недуг. У Вільнюсі виростає чудова сцена крафтового пива: кав'ярні та пабаки на кшталт Bambalynė або Špunka пропонують десятки сортів місцевих крафтових сортів.

Валюта, бюджет та ціни

Із 1 січня 2015 року офіційною валютою Литви є євро (EUR). До цього в обігу перебував лит. Банкомати (bankomatas) є скрізь — у торгових центрах, аеропортах, на вокзалах і в більшості вулиць великих міст. Картки Visa і Mastercard приймаються майже всюди, навіть у невеликих крамницях і кафе. У сільській місцевості та на ринках краще мати готівку. Обмінювати валюту найвигідніше в банках або офіційних обмінних пунктах — обмінні кіоски у туристичних зонах іноді пропонують гірший курс.

За мірками Західної Європи Литва залишається доступною країною, хоча ціни помітно зросли після вступу до єврозони та особливо у 2022–2024 роках через загальноєвропейську інфляцію. Бюджетний мандрівник може впоратися із витратами у 50–70 євро на день — сюди входять ночівля в хостелі або дешевому готелі, харчування в кафе та місцеві переміщення. Для комфортної подорожі середнього рівня закладайте 100–150 євро на день на одну людину. Розкішні готелі і ресторани Вільнюса і Каунаса коштуватимуть помітно більше, але все одно залишаться дешевшими, ніж у Парижі чи Стокгольмі.

Проживання — одна з основних статей витрат. Ліжко-місце в хостелі Вільнюса коштує від 15 до 30 євро за ніч. Скромний двомісний номер у готелі типу «три зірки» — від 50 до 90 євро. Стильні бутик-готелі в Старому місті — від 100 до 200 євро. За містом, особливо в сільській місцевості чи курортних зонах, за ті самі гроші можна отримати набагато просторіше і комфортніше помешкання. Airbnb й апартаменти — популярний вибір серед тих, хто планує задовше зупинитися.

Харчування в Литві залишається відносно доступним. Бізнес-ланч у звичайному кафе коштує від 7 до 12 євро і зазвичай включає суп, основну страву та напій. Вечеря у хорошому ресторані — від 20 до 40 євро на людину із вином. Вулична їжа та ринки ще дешевші. Пляшка місцевого пива в барі — 3–5 євро, кава — 2–4 євро. Продукти в супермаркеті коштують дешевше, ніж у більшості країн Євросоюзу: молоко, хліб, м'ясо, сири мають доступні ціни.

Музеї та визначні пам'ятки Литви зазвичай мають помірну вартість вхідних квитків — від 3 до 10 євро. Деякі державні музеї у Вільнюсі мають безкоштовний вхід у певні дні. Вхід до національних парків безкоштовний, але за в'їзд автомобілем на Куршську косу стягується збір — від 5 до 20 євро залежно від сезону. Якщо ви плануєте активно відвідувати музеї та галереї у Вільнюсі, варто придбати Vilnius City Card, яка надає необмежений проїзд у громадському транспорті та знижки або безкоштовний вхід до десятків атракцій.

Безпека та корисні поради

Литва — одна з найбезпечніших країн Євросоюзу. Рівень злочинності тут низький, а туристи зазвичай почуваються комфортно і захищено як у містах, так і в сільській місцевості. Серйозна злочинність практично не торкається туристів, хоча, як і в будь-якому великому місті, у натовпі або на ринку варто стежити за кишенями й цінними речами. Особливо в туристичних зонах Вільнюса слід бути уважними до кишенькових крадіжок під час великих заходів і фестивалів.

Литовці — доброзичливі та відкриті люди, хоча при першому знайомстві можуть здатися трохи стриманими. Не варто сприймати це як холодність — литовці просто не звикли виявляти емоції надмірно, але завжди готові допомогти туристу в скрутній ситуації. Якщо вам потрібно щось запитати, сміливо звертайтеся до перехожих. Особливо молодь добре володіє англійською мовою. Старше покоління може спілкуватися лише литовською або російською — кілька вивчених наперед литовських фраз (ačiū — дякую, labas — привіт, prašom — будь ласка) завжди позитивно вразять місцевих жителів.

У разі надзвичайної ситуації в Литві діє єдиний екстрений номер 112, що працює цілодобово і де є англомовні оператори. Поліція — 02, швидка допомога — 03. Медична система в Литві відповідає стандартам ЄС, у Вільнюсі та Каунасі є сучасні лікарні, де вас приймуть за наявності страхового полісу. Аптеки (vaistinė) є в кожному районі міста і зазвичай добре забезпечені популярними препаратами без рецепта.

Відвідуючи католицькі церкви та інші релігійні об'єкти, варто одягатися відповідно: плечі й коліна мають бути закриті. У пляжних зонах засмагати в оголеному вигляді не прийнято, хоча на Куршській косі є окремий нудистський пляж. Курити у громадських місцях заборонено — штрафи реальні. Вживання алкоголю на вулиці також обмежене і може призвести до штрафу. Дорожній рух правосторонній, пішоходи мають перевагу на переходах — однак краще переконатися, що водій вас помітив, перш ніж виходити на проїжджу частину.

Для водіїв важливо знати: у Литві діє суворе обмеження швидкості і нульова толерантність до алкоголю за кермом. Вживання алкоголю водіями категорично заборонено — навіть мінімальна кількість алкоголю в крові є підставою для позбавлення прав і штрафу. Взимку на деяких трасах можуть бути льодові ділянки, тому рекомендується використовувати зимові шини. Парковка в центрі Вільнюса платна й регулюється — за незаконну парковку транспортний засіб можуть евакуювати. При плануванні поїздки до природних зон слід враховувати кліщів: у литовських лісах вони є переносниками хвороби Лайма та кліщового енцефаліту, тому рекомендується використовувати репеленти й перевіряти шкіру після прогулянок у лісі.