Кочабамба

Загальна інформація

Кочабамба — один з найбільших міст Болівії та столиця однойменного департаменту. Розташована у родючій і густонаселеній долині в Східних Кордильєрах, приблизно 220 км на південний схід від Ла Паса. Місто часто називають «міст-сад» завдяки численним паркам і садам, що роблять його одним з найзеленіших населених пунктів Південної Америки.

Назва «Кочабамба» походить з мови кечуа і означає «болотиста місцевість». Місто розташоване в долині, яку з усіх боків оточують гори, що досягають 5000 м у висоту. Це географічне розташування робить Кочабамбу важливим торгівельним і культурним центром регіону.

Клімат

Клімат долини Кочабамба помірний і дуже сприятливий для туристів. Середня температура становить близько 18°C, що робить місто комфортним для відвідування у будь-яку пору року. Долина отримує велику кількість сонячних днів, що сприяє розвитку сільського господарства і робить місто особливо гарним весною та влітку.

Кліматичні умови міста з багатовіковою традицією забезпечували його роль як основного постачальника продуктів до срібних рудників Потосі. Природне родючість землі, поєднана з хорошим кліматом, зробила Кочабамбу сільськогосподарським центром регіону.

Культура та історія

Територія Кочабамби була заселена задовго до приходу європейців. В околицях міста можна побачити руїни споруд інків і більш ранніх поселень, які свідчать про багату індіанську культуру. У 1542 році регіон став частиною іспанської колонії та входив до складу віце-королівства Перу, що принесло з собою перші європейські поселення.

Офіційне заснування міста датується 1 січня 1574 року, хоча деякі джерела вказують на 15 серпня 1571 року. Спочатку місто було названо Оропеса на честь віце-короля Франсиско де Толедо. У 1786 році воно отримало сучасну назву Кочабамба.

Кочабамба відіграла важливу роль у визвольному русі Болівії. 14 вересня 1810 року жителі міста під проводом Франциско де Ріверо підняли повстання проти іспанського колоніального панування. Небесно-блакитний прапор повстанців досі є прапором департаменту. Цей день відзначається як місцеве свято.

Одна з найтрагічніших сторінок в історії Кочабамби пов'язана з травнем 1812 року. Коли чоловіки міста виступили проти іспанських загонів, вони були перебиті. Залишені без чоловіків жінки, люди похилого віку і діти зібралися на пагорбах Коронілла і Коліна-Сан-Себастьян і намагалися захистити місто з палицями, каміння та іншими примітивними знаряддями. 27 травня 1812 року іспанці потопили повстання у крові, понад 200 захисників загинуло. На згадку про цей день на Коронілле встановлено пам'ятник «Захисниці Коронілли», а 27 травня в Болівії відзначається День матері.

Після отримання незалежності у 1825 році Кочабамба стала столицею новоутвореного департаменту. На початку 2000-х років місто стало центром так званої «війни за воду», коли приватизація водопостачання призвела до потрійного зростання цін. Масові протести завершилися введенням військового стану, але в середині квітня 2000 року уряд скасував приватизацію.

Що подивитися

Символом міста з 1994 року є велична статуя Ісуса Христа на горі Сан Педро в східній частині міста. Висота статуї становить 34,20 м (з постаментом понад 40 м), що робить її на 2 метри вищою за знамениту статую Христа-Спасителя на горі Корковадо в Ріо-де-Жанейро. На гору можна піднятися канатною дорогою, а у певні дні можна взійти на саму статую і насолодитися панорамним виглядом на місто крізь оглядові вікна.

В центрі міста розташована площа 14 вересня зі старовинним собором, навколо якої стоять колоніальні будинки. На північ від площі Колумба проходить широкий бульвар Ель Прадо, оточений установами, банками, готелями та ресторанами. У південній частині розташований ринок Ла Канча — один з найбільших вуличних ринків Південної Америки, який займає кілька вуличок і площ і працює сім днів на тиждень.

На сході міста знаходиться Головний університет Сан-Симон, один з престижних закладів вищої освіти Болівії. На південно-західних пагорбах розташований міський парк з пам'ятником жінкам і дітям, які захищали місто у 1812 році. Місто також має чудовий археологічний музей, що містить цінні артефакти доколумбової епохи та часів іспанської колоніальної влади.

Кухня та ресторани

Кочабамба славиться своєю колланою андійською кухнею, в якій поєднуються індіанські та іспанські кулінарні традиції. На бульварі Ель Прадо і в центральних районах міста сконцентровано безліч ресторанів, де можна спробувати автентичні болівійські страви. Місцеві кухні пропонують традиційні página як сальтеньяс (невеликі пиріжки з м'ясною або овочевою начинкою), піке-а-ло-по (гарячу страву з дрібно нарізаного м'яса, картоплі та овочів) та супи з місцевих овочів.

Ринок Ла Канча — відмінне місце для знайомства з локальною їжею і напоями. Тут можна знайти свіжі фрукти, овочі та традиційні болівійські напої. Багато закусочних на ринку подають дешеві та смачні блюда. Для тих, хто шукає більш зручні умови, на бульварі Ель Прадо розташовані сучасні ресторани з різноманітним меню.

Де зупинитися

Кочабамба є розвинутим сучасним містом з гарною базою для туристів. Біля центру знаходиться чимало готелів різних цінових категорій — від бюджетних хостелів до комфортних трьохзіркових закладів. На бульварі Ель Прадо розташовані більш престижні готелі, які пропонують сучасний сервіс і комфорт.

Міжнародний аеропорт Кочабамби робить прибуття в місто зручним, а автобусна станція забезпечує доступ до іншим населеним пунктів регіону. Залізничний вокзал також розташований в місті. Туристи можуть легко пересуватися громадським транспортом, таксі або арендованим автомобілем. Рекомендується бронювати жилье заздалегідь, особливо під час святкових днів і карнавальних процесій, коли місто привертає більше туристів.

Місцеві фестивалі та святкування, зокрема карнавальні процесії в лютому-березні та хресний хід у серпні на честь Діви Уркупіни, привертають багато відвідувачів. Під час цих подій готелі заповнюються швидко, тому забезпечення місця проживання заздалегідь є обов'язковим.